Загальна характеристика ВАТ. Розміщення та зв’язки з постачальниками на ВАТ. Аналіз розподілу управлінських функцій, страница 9

На ВАТ «» при розробці операційної системи керуються стандартом підприємства, що встановлює порядок організації на комбінаті проходження та облік сировини, феросплавів та металобрухту аж до самого відвантаження готової продукції з визначенням відповідних осіб на кожній дільниці.

Операційний цикл на ВАТ «» починається із закупівлі сировини, матеріалів (сипких, легіруючих, феросплавів і металобрухту), що поступають на комбінат, які приходять на станцію «Західна» в зовнішніх вагонах     ОСП (додаток Ґ).      Прийомоздавальник     ЦПП     приймає     вантаж      згідно залізничної «Накладної», яка поступає разом з вагоном. Прийомоздавальник вантажу і багажу (старший) ЦВХ проводить переважування вантажів, що поступили на комбінат, на електронних вагонних вагах станції «Західна», і видає «Прямовисні квитанції» наступним підрозділам комбінату:

- на сипкі, легуючі, паливно-мастильні матеріали та інші - ВСіП;

- на металобрухт для копрового цеху - копровому цеху, ВСіП, ВТК, ВЕБ;

- на металобрухт для мартенівського цеху - мартенівському цеху, ВСіП

ВТК.

До сипких матеріалів відносяться: доломіт обпалений, сирий, шлаки кольорових металів, вугілля.

До залізорудної сировини відносяться концентрат, окатиші, аглоруда, вапняки, до палива - кокс і вугли. Залізорудна сировина і паливо у вагонах подають на вагоноопрокидувач і вивантажують на рудному дворі доменного цеху. Після вивантаження залізорудної сировини і палива на рудному дворі: концентрат, аглоруда, вапняк, доломіт  кранами рудних грейферів відвантажують в трансферкари або хопера і подають в приймальні бункери агломераційного цеху для виробництва агломерату. Окатиші, кускова руда, вапняк, доломіт кранами рудних грейферів відвантажують в трансферкар для подачі в приймальні бункери доменного цеху. З приймальних бункерів сировина поступає у вагон-веси і завантажується в доменну піч скипами. Вага сировини з вагон-весів в «Плавильний журнал» записує газівник доменної печі, вводить інформацію в ПЕВМ оператор ВЦ доменного цеху.

Рідкий чавун з доменного цеху поступає в міксера мартенівського цеху в чавуновізних ковшах.

Перед злиттям рідкого чавуну в міксер з кожного ковша викачують шлак. Майстер пічного прольоту або сталевар мартенівського цеху робить заявку диспетчеру мартенівського цеху на видачу рідкого чавуну на плавку з міксера, при цьому указує час подачі і кількість тонн. По прийнятому замовленню, міксеровії  приступає до злиття чавуну з міксерів в ківш.

Рідкий чавун в чавуновізних ковшах з доменних печей поступає на ваги ділянки розливних машин, де їх провішує і записує в «Прямовисні квитанції» вагар ЦВХ. Потім рідкий чавун розливають в мульди і кантують у внутрішні вагони на ділянці розливних машин і вивозиться на склад холодного чавуну (СХЧ). На вагах СХЧ провішують вагони вагар ЦВХ або доменного цеху майстер розливних машин і прийомоздавальника СХЧ. Прийомоздавальник СХЧ записує номер внутрішнього вагону, брутто, тару, чиста вага (по гарячому і по холодному) в книгу «Надходження чавуну». Після цього холодний чавун вивантажують на СХЧ.

Відділ зовнішніх зв'язків комбінату видає в доменний цех «Замовлення-наряд» на відвантаження чавуну у вагонах ОСП. На СХЧ чавун вантажиться в піввагонах ОСП, провішується на вагах СХЧ. Документи на вагони виписує прийомоздавальник складу холодного чавуну, де указує номер вагону, вантажопідйомність, тару і чисту вагу. Ці документи передаються на станцію «Східна» разом з вагонами.

На кожен вагон прийомоздавальник СХЧ виписує накладну в 3-х екземплярах, де вказаний номер «Заказ-наряда», одержувач, номер вагону, хімічний аналіз чавуну. Накладну підписує контролер ВТК і прийомоздавальник СХЧ. Один екземпляр накладний прийомоздавальник віддає у відділ збуту комбінату, другий, - в бухгалтерію доменного цеху.

Організація операційним процесом у часі передбачає формування операційного циклу. Операційний цикл – це період повного обігу усієї суми обігових активів, у процесі якого відбувається зміна окремих його видів. На рисунку 1.1 представлений рух обігових активів на ВАТ «» у процесі операційного циклу.