14-ий квалітет – переважний для деталей, які обробляються різанням, у цьому випадку запис має вигляд: H14, h14, IT14/2.
Вибір квалітетів
Необхідно враховувати ряд положень:
1 - техніко-економічні фактори. Із зменшенням допуску підвищується якість і різко збільшується вартість. Слід призначити точність, яка при менших витратах забезпечить задану працездатність.
2 - технологічні можливості - точність залежить від стану верстатів та організації технологічних процесів (спеціального пристосування).
3-можливість перевірки призначеної ї точності - досягнення точності вимірюваних засобів.
У машинобудуванні при високих вимогах до обмеження розкиду зазорів і натягів посадок використовують:
- для валів 6-ий квалітет;
- для отворів - 7-ий.
При менших вимогах до обмеження розкиду зазорів можна використовувати 8-ий квалітет.
Позначення посадок граничних відхилень на кресленнях
Позначаються:
- умовними (буквеними) позначеннями полів допусків - Æ40h6;
- числовими значеннями полів допусків Æ40-0.02;
- одночасним указуванням умовними (буквеними) позначеннями і в дужках числовими значеннями граничних відхилень
Æ40h6(-0.02 ).
Граничні відхилення слід призначати для всіх розмірів, зображених на кресленнях. Якщо граничні відхилення не призначені, можливі зайві витрати:
- або прагнуть точно виконати розмір;
- або допускають грубі відхилення ( затрати металу).
Посадки спряжених деталей, зображених на кресленні в зібраному вигляді, вказують дробом - у чисельнику для отвору, в знаменнику - для вала.
1- метод прецедентів ( аналогів) - знаходимо аналогічні, які були раніше сконструйовані і знаходяться в експлуатації, призначаємо такі ж або аналогічні.
2 - метод подібності - є розвитком методу прецедентів. У результаті класифікації з’явилися довідники із використання посадок. Недолік- складність визначення ознак подібності та можливість помилки.
3 - розрахунковий метод - найбільш обгрунтований. Вибираючи допуски і посадки намагаються максимально задовольнити вимоги, які пред’являються до деталі.
Лекція 09
Розрахунок і вибір перехідних посадок
Перехідні посадки використовують у нерухомих роз’ємних з’єднаннях для центрування змінних деталей або деталей, які при необхідності можуть рухатися вздовж вала .
Ці посадки характеризуються малими зазорами і натягами, що дає змогу збирати їх без великих зусиль. Відомо, що перехідні посадки утворюють, використовуючи основні відхилення J, K, M, N (j, k, m, n), наприклад для системи отвору: H/j , H/k; H /m; H/n.
Перехідні посадки передбачені тільки в квалітетах 4 – 8, як правило, точність вала посадки повинна бути вища на 1, ніж точність отвору.
В перехідних посадках можна одержати або найбільший натяг, або найбільший зазор. Легкість складання і розбирання з’єднань з перехідними посадками визначається ймовірністю отримання в них зазорів або натягів.
Приклад: Дано з’єднання Æ 60 H7/m6
Для цього з’єднання Smax = 30-11=19; Nmax = 0 - 30=-30
Допуск для посадки дорівнює сумі допусків вала і отвору:
TD+Td=49 мкм
Вважаємо, що розсіювання розмірів отвору і вала підпорядковується закону нормального розподілу і допуск деталей дорівнює полю розсіювання, Т =6s:
sотв=
; sвала =
Середньоквадратичне відхилення:
5,92 = 6мкм.
Визначимо значення натягу при середніх, найбільш ймовірних, значеннях розмірів отвору і вала: 15 - 9,5= 5,5 мкм.
Заштрихована площа характеризує ймовірність отримання
натягів, тобто площі, обмеженою ординатою, яка розташована на відстані 5,5 мкм
від лінії симетрії . Виразимо значення ординати між натягом і зазором (х=5,5) у
частках sпос; 
Користуючись таблицею значень інтегралів функції нормального розподілу, маємо: Ф(0,91) = 0,3186, отже, імовірність натягів 0,5+0,3186 = 0,8186, або 81,86 %
Відповідно ймовірність появи зазорів 100 - 81,86 =18,14%.
Перехідні посадки характеризують значенням середнього натягу, який зростає в ряді : H/js; H/j; H/k; H/m; H/n.
Гладкі калібри та їх допуски
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.