Машиностроение \ Взаимозаменяемость, стандартизация и технические измерения

Конспект лекцій № 1-27 з дисципліни "Взаємозамінність, стандартизація та технічні вимірювання" (Задачі метрології. Допуски на кутові розміри. Конічні з’еднання), страница 14

Метод використовується, коли точність, яка вимагається, дуже висока й економічно недосяжна. Доцільно використовувати, коли TD=Td, тоді груповий зазор постійний.

При великій кількості груп організація контролю і трудність складання зростає, n_max = 4...5, для підшипників n ³ 10. Тобто селективне складання в n раз підвищує точність складання.

Метод регулювання

Сутність - обробка складових ланок по розширених допусках, економічно прийнятних із регулюванням одного, заздалегідь обраного розміру ( компенсуючого).

Метод регулювання дає змогу досягти високої точності механізму і підтримки її під час експлуатації при розширених допусках усіх складових розмірів ланцюга. Повинна виконуватися умова:

V_k=;

де -V_K - можливе відхилення, яке виходить за межі допуску і підлягає компенсації;

-ТА₀- заданий допуск вихідної ланки (може дорівнювати нулю).

Недолік - зайві деталі.

Метод припасування

Припуск вихідної ланки повинний бути мінімальним для скорочення обсягу робіт. Використовується в одиничному і дрібносерійному виробництві в разі неможливості використовувати інші способи забезпечення необхідної точності.

Лекція 14

Допуски на різьби

Розрізняють різьби:

- кріпильні (метрична, дюймова) для забезпечення міцності і зберігання щільності (не розкриття) стику в процесі експлуатації;

- кінематичні (трапецієподібна, прямокутна, упорна) для забезпечення точного переміщення при найменшому терті;

- трубні (циліндричні і конічні, метричні конічні) для забезпечення герметичності з'єднань.

Головна вимога для всіх різьб - вимога згвинчуваності без підгонки окремо виготовлених різьбових деталей.

Головні параметри метричної різьби

d – зовнішній діаметр;

d1 – внутрішній діаметр;

d2 – середній діаметр;

p – крок; ph – хід;

a- кут профілю різьби;

y- кут підйому різьби;

H- висота вихідного трикутника;

ГОСТ регламентує зріз вершин різьби Н/8 - у гайці, Н/4 - у болті.

З таким профілем:

- підвищується міцність порівняно з різьбою, яка не має зрізів;

- полегшується утворення зовнішньої різьби накочуванням,

внутрішньої- нарізуванням;

- різьба менш чутлива до забоїн та неточності виготовлення.

Впадини зовнішньої різьби можуть виконуватися:

- плоскозрізними;

- закругленими.

Форма впадин різьби болта:

I - Місце розташування реального профілю плоскозрізної різьби.

II - Зона розташування реального профілю закругленої різьби

Форма впадин різьби впливає на циклічну довговічність, найбільша - у болтів із впадиною, обкресленої радіусом R=H/4=0,216P (закруглена впадина).

Граничний контур різьби

Витки різьби утворюють номінальний різьбовий контур. Від номінального контуру, перпендикулярно осі різьби розташовують:

- униз - поля допусків різьби болта,

- уверх - поля допусків різьби гайки.

Для забезпечення згвинчуваності дійсні контури деталей, що згвинчуються, не повинні виходити за граничні контури на всій довжині згвинчування.

Відхилення кроку різьби і його діаметральна компенсація

Відхилення кроку різьби _DР - різниця між дійсним і номінальним значеннями кроку одного (_DР) або декількох (_DРz) витків. Відхилення кроку різьби _DP бувають:

- прогресивні;

- періодичні;

- місцеві (не залежать від кількості витків).

Співвідношення цих складових залежить від багатьох чинників.

Звичайно прогресивні перевищують місцеві, вони виникають у зв’язку з:

- кінематичною похибкою верстата;

- спрацюванням ходового гвинта;

- температурною і силовою деформацією та ін.

Місцеві обумовлені місцевим спрацюванням:

- неоднорідність матеріалу заготовки та ін.

1 - внутрішня різьба (номінальний),

2 - зовнішня різьба (реальний).