Актуальність проблеми безпеки людини в сучасному суспільств. Ситуація з безпекою людини в Україні. Модель життєдіяльності людини. Напрямки забезпечення безпечної життєдіяльності. Основні положення теорії безпеки людини. Класифікація небезпек, страница 24

Найнебезпечніше, що може загрожувати людині у щільному натовпі – це падіння. Зіп’ятися самостійно на ноги майже неможливо, а це – велика ймовірність бути затоптаними.

Задача 1.

Визначити щільність розміщення 6 дорослих людей в ліфті взимку, якщо розміри кабіни ліфту1,5х1,5 м.

Задача 2.

Визначити, скільки людей може вміститися в автобус „Ікарус” взимку в часи „пік”, якщо площа проходів 1,5х7 м, а кількість місць для сидіння 45.

Задача 3.

          На майдані перед облдержадміністрацією для проведення мітингу зібрався натовп. Люди стоять в літньому одязі із щільністю D = 0,6 м22. Площа майдану 4800 м2. Визначить приблизну кількість мітингувальників.

Модуль 1. Наукові основи безпеки життєдіяльності

Лекція 2. Ризик як оцінка небезпеки

1.  Кількісна оцінка ризику.

2.  Ризик, пов’язаний зі старінням системи.

3.  Імовірнісний аналіз безпеки.

4.  Методи оцінки імовірності небажаної події.

5.  Концепція прийнятного (допустимого) ризику.

6.  Управління ризиками.

1.  Кількісна оцінка ризику

З аксіоми про потенційну небезпеку випливає, що забезпечити 100%-ї гарантії безпеки неможливо в жодному виді діяльності. Тому поняття безпека має відносний характер. Кожен розуміє безпеку по-своєму: канатоходець в цирку, монтажник-висотник вважають себе у безпеці, коли  мають страхувальний пояс і пристебнуті ним за трос. Бо це їх робота. А для нас такий ступінь захисту, такий рівень безпеки, очевидно, буде замалим.

В цьому сенсі безпеку можна розуміти як прийнятний рівень ризику.

В ДСТУ 2293-99 «Охорона праці. Терміни і визначення основних понять» сказано, що „безпека – це стан захищеності особи від ризику зазнати шкоди”.

Як же розуміти термін «ризик»?

Формування поняття ризику має давню історію. Вважають, що термін „ризик” з’явився на межі середніх віків і Нового часу. Цим словом іспанські мореплавці називали підводну скелю (очевидно рифи), а португальці – прямовисну скелю, що височить над водою, розуміючи під цим небезпеку, котра загрожувала їхнім кораблям.

 Звичайно, і раніше люди стикалися з небезпеками і невпевненістю у майбутньому. Однак небезпеки, від яких потерпали люди, пов’язувалися із впливом вищих сил.  Не  усвідомлюючи імовірнісного характеру природних і суспільних явищ, наявності невизначеності і випадковості в цих процесах, наші пращури стихійно шукали засоби і форми захисту від можливих небажаних наслідків. Деякі з поширених способів – зведення фортець для захисту від ймовірних нападів ворога, створення спеціальних запасів продуктів на випадок неврожаю або осади міста тощо. В таких ситуаціях починали складатися передумови ототожнення  ризику з явищами, реалізація яких могла викликати різні види збитків і втрат.

Нині термін „ризик” застосовується в багатьох сферах людської діяльності: економіці, фінансовій діяльності, менеджменті, правовій сфері (наприклад при страхуванні), в техніці і технологіях (ризик аварії, поломки), медицині (ризик захворювань), соціальній сфері (групи осіб підвищеного ризику).

В широкому смислі слова, ризик – це усвідомлена можливість постраждати від будь-якої небезпеки. Термін „ризик” вживається з доповненням (чого?): ризик травматизму, ризик аварії тощо. Коли йдеться про здоров’я, під ризиком розуміють можливість виникнення шкідливих ефектів для здоров’я певної людини або групи людей при наявності певної небезпеки.

Ризик R (ступінь ризику) – величина кількісна і визначається як добуток ймовірності P небажаної події на величину розмірів її  можливих наслідків A або збитків:

R = P*A                                                (1)

В свою чергу ймовірність P  визначається як відношення кількості реалізованих подій n з небажаними наслідками, до максимально можливої їх кількості N за певний період часу:

P = n/N                                             (2)

(Єдина умова: N має бути достатньо великим, інакше P перетворюється з імовірності на частоту, і тоді може виникнути похибка в оцінці ризику).