Введення у файлові системи, страница 6

Після нанесення феромагнітного покриття диски піддаються обробці для забезпечення високоякісної поверхні та наноситься вуглецеві захисне покриття. Оброблені диски збирають в один пакет і закріплюють на осі, яка встановлена в привід. Кожен диск має дві робочі поверхні. Зовнішні поверхні крайніх дисків пакету можуть використовуються для службових цілей.

Для надійної і якісної роботи вінчестера важливо забезпечити відсутність пилу в корпусі блоку дисків і головок, для чого широко використовуються барометричні фільтри, що вирівнюють тиск усередині і зовні блоку дисків.

2.2 Магнітні головки

Запис і збереження інформації на магнітному носії проходить шляхом перетворення електричних сигналів у відповідні їм зміни магнітного поля, впливу його на магнітний носій і збереження цих впливів у магнітному матеріалі тривалий час завдяки явищу залишкового магнетизму. В режимі зчитуванні намагнічені області формують струм у головці, що дозволяє прочитати раніше записану інформацію.

При цифровому магнітному записі в магнітну головку надходить струм, який періодично змінює напрямок. Під дією цього току поле запису змінює свій напрямок на протилежний, що приводить до намагнічування або перемагнічування окремих ділянок магнітного носія, що рухається. При періодичній зміні напрямку поля запису в робочому шарі носія виникає ланцюжок ділянок із протилежним напрямком намагніченості, що стикаються один з одним однойменними полюсами. Вид запису, коли ділянки робочого шару носія перемагнічуються уздовж його рухи, називається подовжнім записом (рис. 2.1).

Рисунок 2.1 – Послідовність намагнічених ділянок подовжнім записом

Ділянки, які чергуються з різним напрямком намагніченості в магнітному шарі, є магнітними доменами (бітовими осередками). Чим менше розмір осередку, тим вище щільність запису інформації. Однак зі зменшенням розміру осередку зростає взаємний вплив їхніх полів, що приводить до зміни намагніченості в сусідніх осередках. Зменшення бітового осередку нижче критичного значення приводить до взаємної компенсації чи зміни магнітних полів і, як результат, до втрати даних. Для уникнення втрат даних вибирають величину току для запису такого рівня, щоб не було впливу сусідніх зон намагнічення одна на одну.