Введення у файлові системи, страница 10

У гібридних системах дані про позиціювання записуються на частину поверхні кожного диску, дозволяючи використовувати переваги як виділеної, так і вмонтованої сервосистем.

На кожному вінчестері крім блоку дисків і приводу встановлена плата, яка забезпечує керування приводами головок і дисків, а також посилення сигналів запису/зчитування. Крім того, на цій платі встановлений дешифратор команд керування головками, схеми стабілізації й ін. На сучасних вінчестерах, що виготовляються в рамках програми Energy Star, реалізована функція енергозбереження, яка забезпечує відключення приводу дисків при відсутності запитів до пристрою.

2.4 Фізична організація даних на диску

Для запису інформації на магнітному диску створюються циліндричні доріжки (треки), що представляють послідовність бітів, які записані на диск за час його повного обороту. Доріжки знаходяться з двох сторін пластин. Сукупність доріжок, розташованих на однаковій відстані від осі, називається циліндром. Доріжки розділені на сектори фіксованого обсягу інформації (128, 256, 512 чи 1024 байт). За замовчуванням обсяг сектора складає 512 байт. Ширина доріжки залежить від величини магнітних головок і точності їх позиціювання. Диски можуть мати більше ніж 25000 доріжок на дюйм. Щільність запису для треків залежить в основному від якості поверхні, чистоти повітря і може досягати понад 250 000 біт на дюйм [1]. Сучасні вінчестери можуть складатися з декількох пластин, розташованих на одній осі.

Можна виділити дві фази доступу до інформації: пошук і зчитування/запис. Доступ до інформації включає пошук доріжки і пошук сектора на доріжці. На пошук довільної доріжки затрачується до 15 мс. Перехід між сусідніми доріжками займає близько 1 мс. Пошук сектора залежить від швидкості обертання дисків і розташування послідовності секторів. Середній час чекання сектора на доріжці складає від 8 до 2 мс, якщо взяти половину обороту диску та швидкості обертання від 3600 до15000 обертів за хвилину. Швидкість передачі даних сучасних вінчестерів залежить від швидкодії електронних компонентів контролерів, інтерфейсної шини та режиму обміну. Для інтерфейсу АТА швидкість обміну досягає 16,6 Мбайт за секунду, Ultra-DMA – 33, 66 и 100 Мбайт за секунду [1]. Інтерфейси з використанням шини SCSI досягають швидкості 320 Мбайт за секунду, а оптичний канал FCAL дозволяє обмінюватися зі швидкістю 100 та 200 Мбайт за секунду.