Введення у файлові системи, страница 12

SYNC — поля синхронізації, що містить 12 байт із кодом 00h;

IDAM — мітки заголовка сектора, що містить 3 байти з кодом A1h і байт з кодом FEh.

Рисунок 2.3 — Формат сектора

Ідентифікатор адреси сектора IDASEC містить наступні п'ять полів: CYL — байт номера циліндра; HD — байт номера головки; SEC — байт логічного номера сектора; NO — байт коду розміру циліндра; CRC — два байти контрольної суми ідентифікатора сектора.

Блок даних сектора DSEC містить один байт маркера даних (MD), резервний простір сектору (GAP3) в 15 байт, поле даних 512 байт (DATE) і два байти контрольного коду поля даних (CRC). Маркер даних містить код FBh для дійсних даних і F8h — для вилучених даних. Область даних містить дані, що зберігаються на диску.

Внутрішні формати даних жорстких дисків у даний час цілком сховані від користувачів. Відомо, що сучасні жорсткі диски містять кілька резервних доріжок, а кожна доріжка містить кілька резервних секторів. При ушкодженні секторів, вмонтований контролер позначає їх як збійні і використовує замість них резервні компоненти.

У перших моделях магнітних дисків кількість секторів на доріжках була незалежною від їхнього розташування, що вимагало збільшувати щільність запису інформації на доріжках при переміщенні від краю диску до центра. Адреса розташування інформації на жорстких дисках визначається трьома параметрами (координатами): С – номер циліндра (нумерація ведеться від зовнішнього циліндра до центра і починається з нуля); Н – номера головки читання/запису, нумерація починається з нуля; S –номер сектора на доріжці, що починається з одиниці. Така організація адресації одержала назву CHS, скорочення від Cylinder-Head-Sector.

Операційна система MS-DOS надає програмі можливість роботи з так називаними логічними номерами секторів. MS-DOS організує "наскрізну" нумерацію секторів, при якій кожному сектору логічного диску привласнюється свій номер. Порядок нумерації обраний таким, що при послідовному збільшенні номера сектора спочатку збільшується номер головки, потім номер доріжки. Це зроблено для скорочення переміщень блоку головок при звертанні до послідовних логічних номерів секторів.

Формат CHS застосовується для гнучких дисків і жорстких дисків з малим обсягом пам'яті. Обмеження на обсяг диску накладаються його фізичними характеристиками, можливостями контролера і функціями BIOS. Граничні значення величин Cmax Hmax і Smax визначаються кількістю двійкових розрядів, виділених для їхнього збереження в регістрах контролера диску: для жорстких дисків вони можуть досягати значень 65536, 16 і 255 відповідно [3]. Стандартні функції BIOS задають додаткові обмеження, визначаючи граничне число циліндрів — 1024, секторів — 63. З урахуванням розглянутих обмежень максимальний обсяг диску може бути визначений по наступній формулі: