(189 : 237 × 100) в 1998 році до 79,55% (179 : 225 × 100) в 1999 році привело до підвищення продуктивності праці робітників в порівнянні з продуктивністю праці працюючих на 0,3%. Так в 1998 році співвідношення продуктивності праці робітників до продуктивності праці працівників становило 125,4% (5333,28 : 4253,12 × 100%), а в 1999 році відповідно 125,7% (2089,42 : 1662,25 х х 100), тому підвищення і становило 0,3% (125,7 – 125,4). При зменшенні обсягу випущеної продукції в порівнянні з базовим роком на 62,9% (37,1 – 100) звітний виробіток працівника став менший за базовий на 60,92% (39,08 – 100), в тому числі по робітниках на 60,82% (39,18 – 100), що було результатом зниження загальної чисельності працівників на 5,06% (94,94 – 100) і робітників на 5,29% (94,71 – 100).
При аналізі середньооблікової чисельності працівників (робітників) необхідно визначати крім абсолютного відхилення і відносне (з урахуванням виконання плану). При цьому базова чисельність корегується на коефіцієнт виконання плану, в результаті отримуємо скореговану планову чисельність працівників 88 осіб (237 × 374,006 / 1007,99), фактична ж становила 225 осіб. Отже, відносний надлишок працівників становить 137 осіб (88 – 225).
Аналогічний розрахунок по середньообліковій чисельності робітників показує, що відносний її надлишок становить 109 осіб (базова чисельність 189 осіб, скорегована базова чисельність
189 × 37,1 / 100 = 70 осіб, фактична чисельність 179, відносний надлишок 179 – 70 = 109 осіб).
Обсяг продукції, як вже було сказано поменшав на 633,984 тис.грн (374,006 – 1007,99), при цьому чисельність працівників скоротилася на 12 чоловік (225 – 237), що повинно було знизити обсяг продукції на 51,038 тис.грн (4,25312 × 12), крім цього зменшення виробітку на 2,59087 тис.грн (1,66225 – 4,25312) зменшило обсяг продукції на 582,946 тис.грн (225 × 2,59087).
Сукупний вплив двох чинників привів до зниження обсягу продукції на 633,984 тис.грн. Таким чином, зміна обсягу випущеної продукції в 1999 році в порівнянні з 1998 роком на 91,95% була викликана зменшенням середньорічного виробітку одного працівника, і на 8,05% - зменшенням середньооблікової чисельності працівників з 237 осіб в 1998 році до 225 осіб в 1999.
Аналогічний аналіз по категорії робітників дає наступні результати: середньооблікова чисельність робітників скоротилася на 10 осіб (179 – 189), що повинно було знизити обсяг продукції на 53,333 тис.грн (10 × 5,33328), крім цього зменшення виробітку на 3,24386 тис.грн (2,08942 – 5,33328) зменшило обсяг продукції на 580,651 тис.грн (3,24386 × 179). Сукупний вплив чинників і привів до зниження обсягу продукції на 633,984 тис.грн (53,333 + 580,651). Таким чином, зміна об'єму на 91,59% була викликана зменшенням середньорічного виробітку 1 робітника з 5,33328 тис.грн в 1998 році до 2,08942 тис.грн в 1999, і на 8,41% - зменшенням середньооблікової чисельності робітників з 189 чоловік в 1998 році до 179 чоловік в 1999.
На підвищення продуктивності праці впливає безліч різноманітних чинників: скорочення об'ємів ручної праці за рахунок механізації важких і трудомістких робіт, за рахунок кращої організації праці; забезпеченість робітників фронтом робіт; впровадження нової техніки, технології і передових методів праці; підвищення творчої активності і кваліфікації працівників. Все це в комплексі повинно забезпечити зменшення витрат живої праці на 1 грн випущеної продукції. У такому випадку використовується метод визначення продуктивності праці по трудомісткості, який заснований на визначенні витрат робочого часу в людино-днях або людино-годинах на одиницю обсягу випущеної продукції. Ефективність використання робочого часу в цьому випадку визначається зіставленням базової трудомісткості виконання робіт з фактичною. На даному підприємстві фактична трудомісткість зросла на 92,55% (192,55 – 100) в порівнянні з базовою, тобто з трудомісткістю 1998 року.
Зменшення кількості відпрацьованих всіма працівниками людино-годин на 85616
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.