Не набагато скоротився і коефіцієнт текучості, який визначає відношення числа працівників, вибулих з власного бажання, і звільнених за прогули і інші порушення виробничої дисципліни, до їх середньообліковій чисельності. У 1999 році він становив 22,22%, а в 1998 році відповідно 22,78%.
Про не ефективність використання трудових ресурсів, говорить показник виробітку. У 1998 році середньорічний виробіток на одного робітника становило 5333,28 грн, а працівника 4253,12 грн. Дані за 1999 рік кажуть про скорочення середньорічного виробітку одного робітника до 2089,42 грн або на 60,82%, а одного працівника до 1662,25 грн або на 60,92%. Потрібно зазначити, що відношення продуктивності праці робітника до продуктивності праці працівника в 1999 році зросло на 0,3% в порівнянні з 1998 роком, що є позитивним моментом. Беручи до уваги продуктивність праці 1998 року, середньооблікова чисельність працівників і робітників, що доводиться на обсяг фактично випущеної в 1999 році продукції, повинна скласти відповідно 88 і 70 осіб. Не ефективно використовується на підприємстві і робочий час. Так трудомісткість в 1999 році зросла на 92,55%, в порівнянні з трудомісткістю 1998 року. Що також з'ясовно зниженням продуктивності праці однієї людино-години роботи на 48,07%. Баланс робочого часу показує, що неефективність його використання пояснюється зменшенням фактично відпрацьованого робочого часу і збільшенням втрат робочого часу і неявок з поважних причин.
Повертаючись до аналізу заробітної плати, потрібно зазначити, що в структурі фонду оплати праці сталися наступні зміни: сам фонд скоротився на 12,49%; скоротився на 14,87% фонд основної заробітної плати, на 9,21% фонд додаткової заробітної плати, а на 130% сталося збільшення заохочувальних і компенсаційних виплат. При всьому при цьому зниження середньомісячної заробітної плати як працівника, так і робітника не відповідає темпу зниження їх продуктивності, та значно менше його. Фактично ж ми маємо, що в 1999 році в порівнянні з 1998 роком середньорічний виробіток на одного працівника знизився на 60,92%, при цьому розмір середньорічної заробітної плати знизився лише на 7,73%, тобто темпи зниження продуктивності праці перевищили темпи зниження середньої заробітної плати на 53,19% (60,92 – 7,73). Аналогічна ситуація й з робітниками в 1999 році середньорічний виробіток на одного робітника знизився на 60,82% в порівнянні з 1998 роком, при цьому розмір середньорічної заробітної плати знизився на 18,54%, тобто темпи зниження продуктивності праці перевищили темпи зниження середньої заробітної плати на 42,28% (60,82 – 18,54). Таке випередження є негативним чинником. внаслідок випереджуючих темпів зниження продуктивності праці отримана відносна перевитрата фонду заробітної плати, складаюча 136,105% (107,912% для робітників) від ФОП 1998 року, скорегованого на коефіцієнт виконання плану. Ця перевитрата становитиме 163,755 тис.грн
(324,3 × 37,10 : 100 = 120,315; 120,315 × 136,105 : 100) по ФОП працівників, та 89,719 тис.грн
(224,1 × 37,1 : 100 = 83,141; 83,141 × 107,912 : 100) по ФОП робітників.
Зменшення обсягу фактично випущеної продукції вплинуло на значення показника, що характеризує ефективність використання основних фондів підприємства - фондовіддачі, і зворотного їй показника фондомісткості. Так фондовіддача в 1998 році поменшала на 62,53% і становила 0,0368 тис.грн на 1 тис.грн вартості основних фондів. Аналогічна ситуація і з фондовіддачей активної частини основних виробничих фондів, її зменшення становило 60,36%. Зменшення вартості основних фондів на 2,28% повинне було вплинути на збільшення фондовіддачі, але воно несумірне з темпами скорочення обсягу випущеної продукції.
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.