Показником міри зношеності є коефіцієнт зносу, який визначається як відношення суми зносу основних фондів до їх первинної вартості. Цей показник обчислюють на початок і кінець звітного періоду. За даними форми 11-ОФ залишкова вартість основних фондів на початок 1999 року становила 5370,460 тис.грн, на кінець 1999 року – 5133,772 тис. грн. Використовуючи дані таблиці 2.9, визначаємо:
коефіцієнт зносу на початок 1999 року (кінець 1998 року)
;
коефіцієнт зносу на кінець 1999 року
;
коефіцієнт зносу на початок 1998 року (дані з форми 11-ОФ за 1998 рік)
.
Зіставлення коефіцієнта зносу в динаміці за ряд років дозволяє встановити тенденцію зміни технічного стану основних фондів підприємства, а також дозволяє розрахувати коефіцієнт придатності:
, (2.5)
По формулі (2.5) розрахуємо коефіцієнти придатності для звітного періоду:
коефіцієнт придатності на початок 1998 року
; коефіцієнт придатності на початок 1999 року (кінець 1998 року)
;
коефіцієнт придатності на кінець 1999 року
.
Зменшення значень коефіцієнта придатності за розрахованим даними за 1998-99рр. свідчить про погіршення якісного стану основних фондів і негативно характеризує роботу підприємства по формуванню основних фондів, тому далі потрібно виявити причини, що викликали зростання цього показника.
Безпосередній вплив на зміну міри зношеності основних фондів надає їх оновлення і вибут-тя. З цією метою в ході аналізу розглядається динаміка зміни коефіцієнтів вибуття і оновлення. /1/
На основі даних форми 11-ОФ за 1998-99гг. коефіцієнт вибуття обчислюється як відношення вартості вибулих за звітний рік основних фондів до суми первинної вартості основних фондів на початок звітного року:
;
.
Зростання коефіцієнта вибуття свідчить про оновлення матеріальної бази організації.
Коефіцієнт оновлення характеризується відношенням вартості основних фондів, що поступили за звітний рік до загальної первинної вартості основних фондів на кінець звітного року:
;
.
Збільшення цього показника свідчить про цілеспрямовану роботу підприємства по поліпшенню формування своїх основних фондів.
1.4.2 Аналіз узагальнюючих показників ефективності використання основних фондів
У практиці економічної роботи для загальної оцінки ефективності використання основних виробничих фондів застосовується показник фондовіддачи. Цей показник визначається обсягом продукції, випущеної підприємством, на 1 грн основних виробничих фондів або їх активної частини. При аналізі показник фондовіддачи зіставляється з фактичними даними за ряд попередніх періодів; таке порівняння дозволяє встановити зміну ефективності використання виробничих фондів підприємства. /3/
Як видно з таблиці 1.10 сталося зниження фондовіддачи і, відповідно, знизилася ефективність використання основних фондів на 62,53% (їх активної частини на 60,36%). Така зміна фондовіддачи при одночасному зниженні середньорічної вартості основних фондів основного виду діяльності на 1,1% сталася за рахунок зменшення в структурі питомої ваги активної частини. Зміна величини основних фондів, а також рівня фондовіддачи впливає безпосереднім чином на виробництво обсягу продукції.
Зменшення середньорічної вартості основних виробничих фондів основного виду діяльності на 112,542 тис.грн зменшило обсяг випущеної продукції на 10,446 тис.грн (112,542 × 0,09282), крім цього зменшення фондовіддачи на 0,0614 зменшило обсяг продукції на 623,375 тис.грн
(0,0614 × 10152,684). Сукупний вплив двох чинників і привів до зниження обсягу продукції на 633,821 тис.грн (10,446 + 623,375), розходження на 0,163 тис.грн пов'язане з округленням розрахункових показників.
Таблиця 1.10 – Показники ефективності використання основних фондів підприємства
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.