Аналіз господарської діяльності підприємства. Попередня оцінка основних техніко-економічних показників підприємства, страница 40

На кожний нещасний випадок, що викликав втрату працездатності не менше за один робочий день, начальник цеху з участю інженера по техніці безпеки і суспільного інспектора з охорони праці проводять розслідування і протягом 24 ч складають акт за формою Н-1 в чотирьох примірниках. Один примірник акту залишається в цеху, а інші направляють в комітет профспілки, технічному інспектору профспілки і в службу техніки безпеки підприємства. У акті приводяться дані про потерпілих, дається опис обставин і причин нещасного випадку, а також намічаються заходи, спрямовані на запобігання аналогічним випадкам. /11/

Зробимо на основі даних форми 7-тнв за 1998-99 рр. (таблиця 3.1) аналіз виробничого травматизму на підприємстві ЗБВ-8.

Таблиця 3.1 – Аналіз травматизму на виробництві

Виділяють декілька методів аналізу травматизму: статистичний, монографічний, топографічний і економічний. Найбільш повні і об'єктивні результати отримують при комплексному поєднанні розглянутих методів.

Скористаємося статистичним методом, який вивчає повторюваність і порівняльну оцінку нещасних випадків по відносних показниках – частоті і важкості травматизму.

Абсолютне число нещасних випадків не дозволяє оцінити рівень травматизму, оскільки число працюючих на різних підприємствах неоднаково. Тому застосовується відносний показник – число нещасних випадків за проміжок часу (звичайно рік або квартал), що досліджується,  що доводиться на 1000 працюючих. Цей показник:

,                                                                                          (3.1)

де N – число нещасних випадків за звітний період;

Рсп – середнє число працюючих на підприємстві за звітний період.

Для визначення середньої втрати працездатності в днях на один нещасний випадок застосовується показник важкості травматизму Кв:

,                                                                                                      (3.2)       де А – загальне число днів непрацездатності по всіх нещасних випадках за звітний період.

Середнє число днів втрати працездатності, що доводиться на тисячу працюючих за звітний період визначається як:

.                                                                                            (3.3)

Крім вищеперелічених показників обчислюється коефіцієнт смертельних випадків:

,                                                                                      (3.4)

де В – число нещасних випадків зі смертельним виходом. /11/

Оскільки в 1999 році на підприємстві не було потерпілих, тому вилічувати ці показники недоцільно. А в 1998 році вони склали:

.

Це говорить про те, що за рік на 1000 працівників доводиться в середньому 4 нещасних випадки.

.

Це говорить про те, що середня втрата працездатності на 1 нещасний випадок – 55 днів.

.

Це говорить про те, що на 1000 працівників в середньому за рік доводиться 232 дні втрати працездатності.

Для проведення аналізу травматизму необхідно встановити причини, що викликають травматизм, а також важлива правильна класифікація цих причин.