Характеристика комунального підприємства “Харківські Теплові Мережі”. Юридичний статус. Структура управління, страница 65

Головною проблемою КП “ХТМ” – є структурно – функціональна незбалансованність потенціалу підприємства, тобто:

1. невідповідність фінансовому стану підприємства, його становище на ринку послуг з теплопостачання, коли послуга користується стабільним попитом, але підприємство має недостатній рівень ліквідності та рентабельності;

2. диспропорція між інтенсивністю виробничих і відтворювальних процесів, коли дефіцит інвестиційних ресурсів привів до того, що устаткування майже не відновлюється;

3. невідповідність внутрішньої структури підприємства цілям і завданням його існування, тобто надмірна замкнутість структурних підрозділів на перших керівниках і їх надмірне завантаження; навність багатьох заступників генерального директора з функціями і відповідальністю, які у багатьох випадках пересікаються; поява поряд з підрозділами характерних для командних методів управління, підрозділів із несформованими функціями властиві ринковій економіці.

Способи реструктуризації:

1. Реорганізація шляхом децентралізацію управління ( на базі районих філій):

1.1. поділ підприємства на частини;

1.2. створення дочірних підприємств, технологічно пов’язаних з головним підприємством на основі його майна.

2. Реорганізація на основі об’єднання або злиття, поглинання та приєднання:

2.1. створення спільних підприємств;

2.2. створення концернів, корпорацій, холдингів, асоціацій, промислово – фінансових груп.

3. Реорганізація внутрішньої структури підприємства:

3.1. ліквідація й реформування виробничих та технічних підрозділів;

3.2. реорганізація планово– економічної служби.

Проаналізувавши виробничий та фінансовий леверидж можна зробити наступні висновки. Найбільше значення  є у 2005 році,- це свідчить про те, що в цьому році КП “ХТМ” було найбільш чутливим до змін обсягів виробництва. Тому, якщо в 2005 році підприємство перейшло б  поріг рентабельності,то і прибуток зростав б прискореними темпами. Але, з іншого боку, якщо б обсяг реалізації опустився б нижче точки беззбитковості, то з такою швидкістю наростала і збитковість підприємства. Знак “ - ”, говорить про те, що КП “ХТМ” в звітних роках по відношенню до попередніх років зменшувався обсяг реалізації теплової енергії, але збільшувався валовий прибуток, за рахунок безпосереднього підвищенням ціни за 1 Гкал..

Також дані аналізу свідчать про те, що висока питома вага умовно – постійних витрат характерна для великих виробничих комплексів з великою кількістю обслуговуючих структурних підрозділів, складною структурою управління, великим штатом постійних працівників. До таких підприємств відноситься Комунальне підприємство “Харківські теплові мережі“. Саме операційний важель зробив руйнівну дію на фінансові результати вугільної промисловості, коли після 1990 року почали різко падати обсяги реалізації вугілля. Відповідного “очищення” умовно – постійних витрат зроблено не було, що обумовило ріст собівартості 1 тони вугілля. Саме тому фінансові менеджери та економісти КП “ХТМ”, повинні постійно контролювати запас фінансової міцності підприємства і щодобово (разом з виробничими менеджерами) відслідковувати обсяги реалізації теплової енергії, пропонувати рекомендації зі збільшення ціни, зниження постійних та перемінних витрат.

З результатів проведених розрахунків видно, що залежність ефекта фінансового левериджу від співвідношення коефіцієнта рентабельності активів та рівня відсотків за використаний запозичений капітал - є від’ємним, і його значення підлягає розрахунку тільки у 2005 році, тому що в цьому році присутній валовий прибуток. Але можна сказати, що збільшення ефекта фінансового левериджу супроводжується підвищеним ступенем ризикованості даного підприємства з точки зору фінансового ризику.