Таким чином, самий начебто легкий спосіб – це підвищення ціни за 1 Гкал., але підвищеня ціни можливе лише тоді, коли подорожчення 1 Гкал. буде економічно обгрунтованим і затверджене місцевим самоврядуванням, тому що Комунальне підприємство “Харківські теплові мережі” належать до територіальної громади м. Харкова.
Другий спосіб – це підвищення обсягу виробництва і реалізації, що можливо, якщо підприємство має резервні потужності й інші вільні ресурси.
З огляду на те, що КП “ХТМ” має досить скрутне фінансове становище та дуже низьку потенціаловіддачу, є доцільним прогноз, щодо ймовірності банкрутства.
Прогнозування ймовірності банкрутства КП “ХТМ”
Нездатність підприємства тривалий час виконувати свої фінансові зобов’язання приводить до фінансової кризи, глибину якої необхідно діагностувати. Для цього в даний час застосовуються методичні рекомендації з виявлення ознак неплатоспроможності підприємства й ознак дій по приховуванню банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, затверджені наказом Мінекономіки України від 17.01.01 р. за № 10.
Головною ідеєю, закладеною в методичних рекомендаціях,є визначення ступеня поточної неплатоспроможності, під якою розуміється такий фінансовий стан будь – якого підприємства, коли на конкретний момент часу суми наявних у нього засобів і високоліквідних активів недостатньо для погашення поточного боргу.
З метою своєчасного виявлення тенденцій формування незадовільної структури балансу, у методичних рекомендаціях передбачене проведення систематичного експрес – аналізу фінансового стану підприємства (фінансовий моніторинг) за допомогою коефіцієнта Бівера.
1. Коефіцієнт Бівера розраховується як відношення чистого прибутку і нарахованою амортизацією до суми довгострокових і поточних зобов’язань.
Ознакою формування незадовільної структури балансу є таке фінансове положення підприємства, у якого протягом тривалого часу (1 – 2 роки) коефіцієнт Бівера не перевищує 0,2, що відбиває небажане скорочення частини прибутку, що направляється на розвиток виробництва. Для розрахунку цього коефіцієнта використаємо дані за 2005 рік.
( 3.6.15)
Таким чином, даний коефіцієнт свідчить про незадовільну структуру балансу, але для прогнозування ймовірності банкрутства приймати неможна.
Тому що протягом 2003 – 2005 рр. КП “ХТМ” не має прибутків, саме цей факт не дозволяє застосовувати під час прогнозування.
Тому у світовій практиці для оцінки ймовірності банкрутства застосовується й інші моделі інтегральної оцінки ймовірності банкрутства.
Найбільш відомі з них – моделі Альтмана, Фулмера, Спрінгейта.
Нижче буде розглянуто більш детально кожна з цих моделей.
2. Модель Альтмана
Має наступний вигляд: (3.6.16)
де інтегральний показник рівня погрози банкрутства;
відношення власного оборотного капіталу до суми всіх активів підприємства;
вдношення нерозподіленого прибутку до суми всіх активів;
рівень прибутковості активів;
коефіцієнт фінансового ризику;
коефіцієнт оборотності активів.
Формулу для розрахунку інтегрального показника рівня погрози банкрутства можна представити в такий спосіб:
(3.6.17)
У цій моделі використання в третьому доданку рядка 050 (валовий прибуток) “Звіту про фінансові результаті” не можна вважати правомірним, тому що це штучно завищує інтегральний показник Альтмана. Варто приймати для використання в моделі фінансовий результат до оподаткування
(рядки 170 або 175). У знаменнику першого, другого, третього і четвертого доданків необхідно приймати середньорічні значення відповідних рядків по балансу.
Якщо значення показника Альтмана менше 1,82, то ймовірність банкрутства дуже висока, у межах 1,81 – 2,7 – висока, від 2,71 до 2,99 – можлива, 3 і вище – ймовірність банкрутства дуже низка.
Розрахуємо цей коефіцієнт.
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.