Сигнали та їх перетворення. Системи счислення. Коди та їх характеристика. Перешкоди та їх характеристики, страница 9

        Розглянемо бiльш детально взаємозв'язок мiж кодами на прикладi конкретних цифр. Для числа, представленого в кодi "з надлишком 3" маємо

 C=с₃с₂с₁с₀ = 0110 = 6₁₀,     = 1001 = 6  в відповідності до табл.1.2. В

результатi

 Аналогiчно для коду Айкена вiзьмемо число 5. З табл.1.2 находимо

H = h₃h₂h₁h₀ = 1011 .  

   ВiдповiдноH = 0100 = 4 .

        В  результатi   H+H = 9 .        

        Тобто самодоповнюючi коди мають ту властивiсть, що їх зворотнi коди доповнюють прямi до 9. Ця особливiсть дозволяє мiкропроцесорним пристроям виконувати арифметичнi операцiї з десятковими числами.

         Двiйковi коди використовуються не тiльки для кодування цифрової iнформації.

         Широко вiдоме двiйкове представлення букв, знакiв, типових команд. У вiтчизнянiй практицi такий код називаєтьсч КОI-7 (код для обмiну iнформацiєю, семирозрядний). Аналогiчний код використовується в сучаснiй комп'ютернiй технiцi, який називається ASCII (AmericanStandartCodeforInformationInterchange) який достатньо детально описаний в рядi лiтературних джерел.

        Передача iнформацiї завжди пов'язана з iмовiрнiстю появи похибок в лiнiї зв'язку. Вони пов'язанi з тим, що при передачi iнформацiї в двiйковому кодi окремi дискретнi символи "0" та "1" можуть змiнюватись вiдповiдно на "1" та "0" при дiї перешкод. Тому в практицi кодування широко використовуются коди, називаємi коригуючими або перешкодозахищеними, якi дозволяють своєчасно виявляти i виправляти похибки, що з'являються. Побудова таких кодiв завжди пов'язана з вводом надмiрностi в лiнiї зв'язку та передаваємi кодовi комбiнацiї. Найпростiшим з перешкодозахищених кодiв є двiйковий код з забезпеченням можливостi перевiрки на парнiсть; для чого до передаваємого n-розрядного коду додається допомiжний n+1 розряд. Детально його використання описується в третьому розділі. Недолік такого коду полягає у відсутності можливості автоматично ліквідовувати похибки. Незважаючи на  вказаний недолік, цей код широко використовується в ЕОМ при роботі процесора з запам’ятовуючими пристроями.

        До, кодів які коригують можливі похибки, відносяться циклічні, які мають можливість виявляти та виправляти не тільки одиночні, а і похибки високої кратності. До таких кодів відноситься код Ріда-Соломона, який широко використовується в комп’ютерних мережах. В розділі 3 пояснюється побудова схемотехніки на прикладі одного з категорії [.] кодів (код Хеммінга), що має можливість виправляти одиночну похибку.

          1.3.2. Послідовні формати передачі даних.

Паралельний формат зберігання і передачі данихї використовується при малих відстанях між цифровими пристроями і при зберіганні в напівпровідникових запам'ятовуючих пристроях. В той же час при запису або зчитуванні на магнітні або оптичні носії цифрова інформація повинна передаватись  в послідовному форматі. Послідовний формат використовується і при передачі на великі відстані по телефоних і кабельних лініях зв'язку. В кожному з таких випдків представлена в паралельному форматі інформація повинна перетворюватись в послідовний з допомогою спеціальних апаратно-програмних засобів.

Базовою концепсією передачі інформації в послідовному форматі являється строга узгодженість побітної передачі з сигналами синхронізації, тобто кожному періоду синхросигналу повинен ставитись в відповідність один біт передаваємої інформації. Тобто інтервал часу між двома тактами синхросигналу являється бітовим інтервалом, на протязі якого по інформаційному каналу передається “0” або “1”. В такому випадку незалежно від довжини передаваємого слова кількість інформаційних провідників не буде перевищувати 3-х – загальний, інформаційний, синхронізації. В інтервалі тактового періоду генератора синхросигналів на інформаційний провідник від джерела сигналу повинен передаватись один біт в вигляді високого або низького рівня напруги джерела. Частота передачі інформаційних сигналів однозначно визначається частотою синхросигналу, розділену на довжину (в бітах) передаваємих слів. Здебільшого початок інформаційного сигналу (його фронт) співпадає з початком синхроімпульса, але така особливість  передачі не являється обов'язковою.