Сигнали та їх перетворення. Системи счислення. Коди та їх характеристика. Перешкоди та їх характеристики, страница 24

1.7.4. Двовимірні коди

 Інший шлях отримання кодів з великою мінімальною відстанню- це використання двовимірних кодів. Інформаційні біти формуються в двовимірну матрицю і біт парності забезпечує перевірку рядів і стовбців. Код C_r з мінімальною відстанню d_r   використовується для перевірки рядів, і, відповідно, код C_c зз мінімальною відстанню d_c використовується для перевірки стовбців. Це значить, що біт парності вибирається так, що кожен ряд являється кодовим словом в С_r , а  кожен стовбець являється кодовим словом в С_с. Мінімальна відстань двовимірного коду являється функцією d_r  і d_c. Найпростіший двовимірний код використовує один біт парності по рядах і один по стовбцях і має мінімальну відстань 2×2 =4, що означає, що будь-яка помилка в 1,2,3, бітах приводить до появи непарності в ряді, стовбці, або в обох.  Невизначаєма помилка може мати місце лише при наявності помилок в 4-х бітах.  Двовимірні коди використовуються для перевірки системи памяті персональних комп’ютерів, яким присуща двовимірна матрична структура n-слів по m-біт.

 1.8. Перешкоди та їх характеристики.      

         Рядом з корисними інформаційними сигналами в електронних схемах співіснують елктричні та електромагнітні сигнали, які перешкоджають нормальному функціонуванню пристроїв. Такі сигнали називають перешкодами та наводками. Вони завдають багато проблем конструкторам і схемотехнікам електронної апаратури, так як  знижують її надійність. Тому проблемам боротьби з перешкодами приділяється завжди не менше  уваги,  ніж  розробці  якісних  схем.

         Перешкода - це небажаний електричний або електромагнітний сигнал, що діє на пристрій або його окремі вузли і може привести до спотворення зберігаємої, перетворюємої та обробляємої інформації.

   Перешкоди розділяються на зовнішні та внутрішні по відношенню до пристрою.

         Зовнішні  перешкоди  -  це сигнали, що діють на електронний пристрій, джерело яких не являється частиною самого пристрою. Ці перешкоди можуть виникати через джерело живлення, через інформаційні входи та заземлення, як електромагнітні високочастотні коливання та імпульси, що наводять  е. р. с.  на  провідниках  схеми.

         Внутрішні перешкоди – це сигнали, які генеруються окремими вузлами та блоками самого пристрою. Фактично їх причиною являються реальні, а не ідеалізовані параметри електронних схем та компонентів, які не враховуються при проектуванні. Такі перешкоди можуть з’являтись на будь-яких ділянках схеми і впливати на роботу  її компонентів.

         Як і інформаційні сигнали, перешкоди характеризуються своїми пара-метрами.

         Параметри перешкод – це детерміновані або статистичні величини, які характеризують конкретну властивість перешкод по відношенню до інформаційних сигналів.

         Сигнали перешкод можуть бути як регулярними, так і випадковими, незалежно місця їх появи по відношенню до схеми.

         Регулярні перешкоди – це здебільшого гармонічні складові, які попа-дають на схеми від джерела живлення та силових комутаторів. Їх параметри аналогічні параметрам полігармонічних сигналів.

         Випадкові перешкоди – розділяються на флуктуаційні шуми безперер-вного характеру та імпульсні перешкоди і характеризуються законами розподілення та кореляційними функціями часу.

         Імпульсні перешкоди  - це послідовність імпульсів довільної форми, амплитуди та тривалості, що з’являються в випадкові моменти часу і тривалість яких набагато менша інтервалів між ними. В зв’язку з тим, що імпульсні перешкоди прходять через  паразитні реактивні зв’язки, на вхід чутливих елементів проходять не самі перешкоди, а їх похідні першого та вищих порядків.

         Поняття  наводки  – (наведені е. р. с) включається в поняття перешкоди і пов’язано з наявністю незапланованої електромагнітної взаємодії між елементами схеми, або між елементами схеми та зовнішніми потужними джерелами електромагнітного випромінювання.