Явище трансформації в перекладі англомовних текстів у галузі медицини, страница 6

а) вільні словосполучення, де кожен із компонентів − термін і кожен може вступити в двосторонній зв'язок (quantumchemistry − квантова хімія, quantumcomputing − квантові розрахунки);

б) невільні словосполучення, в яких компоненти, взяті ізольовано, можуть бути і не термінами (blancverse − білий вірш, bluequark − синій кварк).

2. Терміни, які не можуть бути розкладені − терміни-фразеологізми (wind rose − роза вітрів, catsilver − котяче срібло і т. д.).

ІІІ.     Символо-слова.    Особливий    комбінований    структурний    тип
термінологічної номінації, до складу якого, окрім слів, входять символи,
цифри, графічні  знаки  (Cesium-147 − Цезій-147,  3D system − трьох
координатна система).

Граматичним фондом термінології є іменники, прикметники, дієслова. Ядро термінології становлять повнозначні слова, іменники. [10, с. 36].

Існує й інша класифікація. За своєю будовою терміни поділяються на:

·  прості (anode − анод),

·  похідні суфіксальні (transmitter − передавач),

·  префіксальні (multicylinder − багатоциліндровий) і

·  суфіксально-префіксальні (reprocessing − повторна обробка),

·  складні (flywheel − маховик) та

·  терміни-словосполучення (protectivechoke − захисний дросель)

[13, с. 54].

Термінологічне утворення − завжди процес свідомий (не стихійний). Терміни не «з'являються», а «вигадуються», «творяться» у мірі усвідомлення їх необхідності [9, с. 75]. Саме тому в термінології часто відомі дати появи термінів, автори створення окремих термінів та цілих систем, що майже виключено для термінів загальнолітературної мови [36, с. 91].

Розглянемо більш детально два основні генетичні різновиди термінів.

1.  Слова, узяті в термінологію як готові мовні одиниці.

2.  Слова, утворені як спеціальні найменування.

Значна кількість термінів, що називають поняття предметів, являють собою запозичення готових одиниць із інших національних мов. Уся історія формування мови технічної літератури, починаючи з самих ранніх її етапів та закінчуючи сучасністю, супроводжується запозиченнями термінів із інших національних мов. У термінології запозичення складають завжди значно більший відсоток у порівнянні із запозиченнями у загальнолітературній лексиці. Запозичення слів (означальні) приходять в мову технічної літератури як найменування предметів чи понять (означуваних), що запозичуються.

Треба розрізняти не лише запозичення із мови в мову, але й із системи в систему (або із системи в підсистему). Терміни створюються із готових стандартних частин, тобто терміноелементів, а також створюються засобами морфологічного словотворення — афіксацією — за існуючими моделями.

У якості стандартних терміноелементів часто виступають греко-латинські за походженням морфеми, що стали міжнародним термінологічним фондом і

цілком засвоєні усіма європейськими мовами, а також англійські за походженням терміноелементи.

Причини, що викликають лексичні запозичення, різноманітні, але зводяться, як правило, до наступних лінгвістичних та екстралінгвістичних причин.

Лінгвістичні причини:

·  семантична завантаженість слів рідної мови;

·  полегшене сприйняття запозичень завдяки інтернаціональним мовним елементам;

·  стислість запозичених термінів;

·  добре виражена здатність до термінотворення в сполученні з елементами рідної мови;

·  «символьність» запозичень: складові частини мови сприймаються тут менш виразно, ніж у рідній мові, внаслідок чого вони можуть мати більш цілісне та широке застосування, ніж те, на яке безпосередньо вказують їх складові.

Екстралінгвістичні причини:

·  запозичення термінів разом із поняттям, вперше окресленим в мові, з якої робиться переклад;

·  зростання інтернаціональності науки з часів Відродження та знання спеціалістами-перекладачами іноземних мов;

·  взаємна пристосовуваність учасників мовленнєвого контакту призводить до спрощення відповідних мовних систем, а глибинне, типологічне універсальне, історично давнє витісняє поверхове, типологічне своєрідне, історично близьке [9, с. 64].