Явище трансформації в перекладі англомовних текстів у галузі медицини, страница 22

  Розглядаючи цю трансформацію, ми повинні зробити наступне застереження. Як відомо, перекладач не мае права щось додавати від себе до змісту тексту, що перекладається.  Bci смислові зміни, в тому числі додавання, повинні робитися за межами тексту перекладу – в зносках, посиланнях, коментарях, які знаходяться поза текстом  що перекладаеться. Нагадаємо, що зміст кожного тексту складається з експліційно  (безпосередньо вираженої) та імпліційно (не вираженої в поверховій структурі) частин. При перекладі певні фрагменти експліційного змісту оригіналу можуть переходити в імплцитну частину тексту перекладу i навпаки, певні фрагменти імпліцитного змісту можуть знаходити в тексті перекладу вираження на поверхні. Тому коли йдеться про додавання як лексичну трансформацію, мають на увазі експліцитне вираження частини імпліцитного змісту оригіналу в тексті перекладу. Як можна бачити, тут не йдеться про зміни змісту оригіналу через вилучення частини загального змісту оригіналу або додавання до загального змісту.

Отже, трансформація додавання полягає у введені в переклад лексичних елементів, що відсутні в оригіналі з метою правильної передачі змісту речения (оригіналу), що перекладаеться, та/або дотримання мовленнєвих i мовних норм, що існують в культурі мови перекладу.

Через особливості дії принципу мовленнєвих зусиль в англійській мові та у зв'язку з тим, що складні слова (терміни) можуть утворюватися на основі скорочених розмовних, жаргонних або професійних форм, при їx перекладі доводиться вводити певні додаткові лексичні елементи, що відсутні в структурі таких складних слів (термінів), з метою дотримання норм мови перекладу та забезпечення більшої вмотивованості (зрозумілості) перекладених слів.

Перекладач повинний бути свідомий такої особливості деяких англійських термінів i в разі необхідності застосовувати при перекладі лексичну трансформацію додавання певних доречних слів (термінів).

Додавання – граматична або лексична трансформація, внаслідок якої в перекладі збільшується кількість слів, словоформ або членів речення з метою правильної передачі змісту оригіналу.

             2.6. Вилучення слова

  Говорячи про цю трансформацію, слід також зробити застереження, яке вірне й для лексичної трансформації додавання. Перекладач від себе, тобто довільно, не може вилучати нічого зі змісту тексту, що перекладається. Вилучати можна лише тi елементи змісту, які певним чином дублюються в оригіналі за нормами мови оригіналу або передача яких мовою перекладу може порушити норми останньої.

Для цього застосовується трансформація вилучення – виправдане з точки зору адекватності перекладу, в першу чергу норм мови перекладу, усунення в тексті перекладу тих плеонастичних або тавтологічних лексичних елементів, які за нормами мови перекладу є частинами імпліцитного змісту тексту.

Although the immune system and blood are distinct entities, they're closely related.

Хоча імунна система і кров – різні, вони близько|поблизу| зв'язані.

Варто зазначити, що ця трансформація не є поширеною при перекладi наукових i технічних текстів. Застосовуючи її, слід стежити за тим, щоб в перекладі не було зменшено обсяг оригінальної інформації.

         2.7. Заміна слова однієї частини мови на слово іншої частини мови

У переважній більшості випадків перекладу англійське слово однієї частини мови перекладається на українську мову словом тієї ж частини мови, як, наприклад, у перекладах наступних речень:

In this case the task is relatively simple. – У цьому випадку завдання е відносно простим.

Однак такa одно-двозначна відповідність у перекладі трапляється не завжди: через piзного роду лексичні та граматичні особливості мов оригіналу та перекладу та розбіжності у мовленнєвих нормах, перекладачеві  доводиться застосовувати трансформацію заміни частини мови, коли, наприклад, іменник замінюється у перекладі на прикметник, а прикметник - на дієслово тощо. Така трансформація може застосовуватися до слів майже вcix частин мови, однак найчастіше це спостерігаєтъся у випадку таких частин мови, як іменник, дієслово, прикметник та прислівник.