Явище трансформації в перекладі англомовних текстів у галузі медицини, страница 15

Таким чином, за співвідношеннями одиниць ВМ та МП можна виділити п'ять типів перекладацьких відношень лексичних одиниць, кожний з яких перекладається відповідним способом. Найбільш складною для перекладу є безеквівалентна лексика, що перекладається за допомогою застосування таких способів перекладу та перекладацьких лексичних трансформацій, як транслітерація, калькування, описовий переклад та наближений переклад.

        1.7.  Способи перекладу лексичних одиниць

Сучасні дослідники виділяють наступні способи перекладу лексичних одиниць:

·  вибір варіантного відповідника;

·  транскодування;

·  калькування;

·  контекстуальна заміна;

·  смисловий розвиток;

·  антонімічний переклад (формальна негативація);

·  описовий переклад.

Зупинимося детальніше на розгляді таких спосіб перекладу лексичних одиниць як транскодування, контекстуальна заміна, смисловий розвиток та антонімічний переклад, оскільки решта прийомів нами вже були розглянуті вище.

Підбір відповідника із лексичного фонду цільової мови. Даний спосіб перекладу полягає у знаходженні вже існуючого у цільовій мові знака, що застосовується для опису аналогічного денотату та розширити смислову функцію цього знака, включивши до неї вказівку і на цей денотат [23, с. 34].

Такий відповідник може бути створений за рахунок внутрішніх ресурсів мови перекладу або може бути запозиченим раніше із іншої мови. До речі, такі випадки є дуже розповсюдженими у випадку саме медичної термінології в нашій вибірці. Пояснення цього факту ми знаходимо у специфіці матеріалу дослідження, який складають одиниці, що не мають у своєму складі основ латинського або грецького походження. Тут часто спостерігаємо наявність варіантного, створеного за рахунок української мови, російської мови (яка, внаслідок історичних причин, була і є потужним джерелом впливу на будь-яку українську наукову термінологію), або запозиченого, але не з англійської, а з інших мов еквівалента, наприклад: twitch − (1) м'язове скорочення; (2) судорога.

Транскодування − це такий спосіб перекладу, коли звукова та/або графічна форма слова вихідної мови передається засобами абетки мови перекладу, наприклад: emitter − емітер, perforator− перфоратор.

Розрізняють чотири види транскодування:

1) транскрибування (коли літерами мови перекладу передається звукова форма слова вихідної мови, наприклад, resistor − резистор),

2) транслітерування (слово вихідної мови передасться по літерах, наприклад, ort − орт;

3) змішане транскодування (переважне застосування транскрибування із елементами транслітерування, наприклад, overlock − оверлок;

4) адаптивне транскодування (коли форма слова вихідної мові дещо адаптується до фонетичної та/або граматичної структури мови перекладу, наприклад, platform − платформа, pallet − палета).

При транскодуванні літерами мови може передаватися вся форма, або більша її частина (в такому випадку говорять про адаптивне транскодування). Іноді застосовується змішане транскодування, коли більша частина транскодованого слова відбиває його звучання в вихідній мові, але разом з тим передаються і деякі елементи його графічної форми.

Для надання транскодованому терміну певної вмотивованості внутрішньої структури іноді додаються пояснювальні слова: nabla− набла-оператор.

Транскодовані терміни, що вже міцно закріпилися в мові перекладу, в словниках можуть подаватися без додаткового описового перекладу.

Транскодування   часто   застосовується   для   передачі   власних   назв, неологізмів, а також особливо часто транскодування термінів відбувається в тих випадках, коли термін в мові перекладу складається з міжнародних терміноелементів латинського або давньогрецького проходження [13, с. 22]: percolator − перколатор, percolation − перколуція.

Перш ніж застосовувати цей спосіб перекладу, перекладач повинний переконатися, що в МП відсутній перекладний відповідник слова, що перекладається, інакше через транскодування в мові перекладу можуть виникнути дублетні (синонімічні) терміни.