Явище трансформації в перекладі англомовних текстів у галузі медицини, страница 4

Рисою сучасної перекладацької діяльності є велика кількість текстів технічного (спеціального) характеру, переклад яких вимагає від перекладача ґрунтовних знань у відповідній предметній галузі. Професійний перекладач повинен перекладати тексти з ядерної фізики, комп'ютерної техніки та інших наук та спеціальних галузей. Звичайно, з такими текстами більш успішно впорався б перекладач, який є спеціалістом у відповідній галузі, але дослідження свідчать, що подібні перекладачі можуть допускати грубі змістові помилки в перекладі, пов'язані з глибоким знанням предмету та часто відсутньою у такого перекладача повагою до тексту оригіналу.

Але сказане не означає, що технічні знання можуть бути перешкодою в роботі професійного перекладача. Звичайно, для успішного перекладу спеціального тексту перекладачу немає необхідності мати відповідну освіту, йому достатньо такого ступеня орієнтування в предметі, який би дозволив розуміти термінологію та логіку викладу [6, с. 91].

Отже, для правильного і точного перекладу текстів технічного характеру потрібно не лише бути обізнаним з граматичними особливостями вихідної і цільової мов, основами теорії перекладу та технічного перекладу зокрема, а

також із перекладними  відповідниками у галузі  граматики та лексики,

перекладацькими трансформаціями, способами перекладу різних мовних і мовленнєвих явищ [12, с. 11]. Надзвичайно важливе значення має знання предмету перекладу, перекладач повинен орієнтуватися у тій предметній галузі, до якої належить призначений для перекладу текст.

Мова науки кваліфікується як самостійний функціональний різновид загальнолітературної мови, що стоїть на ряду з іншими функціональними різновидами: мовою художньої літератури, розмовно-побутовою [9, с. 15].

До технічної літератури більшість авторів [3; 16; 25] відносять такі види текстів: власне технічну літературу; учбову технічну літературу (підручники, посібники, довідники); науково-популярну літературу з різних галузей техніки; технічну та супровідну документацію; технічну рекламу, патенти та інше.

При перекладі технічної літератури треба приймати до уваги те, що хоча мова технічної літератури є частиною загальнонаціональної мови, використовує її лексику та граматичну будову, проте, їй властивий певний стиль, який відповідає цілям, задачам змісту технічної літератури, а також ряд особливостей у галузі як термінології, так і граматики [3; 21; 35].

Для мови технічної літератури характерна наявність великої кількості термінів, поширеність різноманітних видів скорочень, надання переваги одних синтаксичних конструкцій іншим, особливість перекладу ряду граматичних конструкцій, еліптичний характер вираження думки [24; 31].

   1.2. Термін та термінологія. Основні риси та вимоги до термінів

Основною особливістю мови технічної літератури є наявність великої кількості термінів. Терміни − це слова або словосполучення, які мають спеціальне, строго визначене значення в тій чи іншій галузі техніки. Вони точно виражають поняття, процеси та назви речей, які притаманні якійсь галузі виробництва [23, с. 8].

Розглянувши ряд наукових праць та підручників [9; 14; 18; 35] можна стверджувати, що термін «термін» має рекордну кількість визначень, наприклад:

·  термін − це слово чи словосполучення, в якому зафіксоване строго
визначене наукове поняття [3, с. 473].

·  термін − слово (чи словосполучення), що позначає строго визначене
філософське, наукове, технічне і т.п. поняття [29, с. 276].

·  терміни − це не особливі слова, а лише слова в особливій функції
[11, с. 45].

·  слово виконує номінативну чи дефінітивну функцію, тобто або
являється засобом чіткого означення, і тоді воно простий знак, або засобом логічного визначення, тоді воно − науковий термін [6, с. 124].

Суть визначень терміна, взятих з більшості робіт [3; 9; 14; 23], зводиться до того, що в якості ознаки − найближчого родового поняття − частіше усього називають «слово чи словосполучення», або «мовний знак» взагалі, а в якості ознак видових відмінностей: специфіку сфери застосування; особливу функцію, називну (номінативну), а також дефінітивну, професійну, пізнавальну, пояснювальну; семантичні особливості терміна: