Явище трансформації в перекладі англомовних текстів у галузі медицини, страница 5

а) предмет певної області знань,

б) «поняття», де семантика є «точною» (з точними семасіологічними межами), «однозначною», такою, що являється дефініцією, системою [10, с. 42].

Терміни повинні зберігати такі риси як: абстрагований характер, однозначність, стислість та системність [9; 14; 35]. Окрім вимог точності, терміну слід пред'являти «вимоги достатньої стислості», а практиці часто вимога стислості висувається на перший план та закриває собою необхідну точність, здійснюється за рахунок нехтуванням вимог точності [22, с. 8].

Терміну «термінологія» відповідають два поняття. Більш вузькому поняттю термінології відповідає сукупність термінів однієї галузі знань (однієї науки або наукового напрямку), що відображає відповідну сукупність понять. Більш широкому поняттю термінології відповідає загальна сукупність термінів всіх сфер діяльності [9, с. 15].

В науці та техніці співіснують греко-латинські еквіваленти та терміноелементи власної мови. Багато типів термінів, які складаються з грецьких та латинських елементів, з однаковою легкістю створюються в багатьох мовах, при цьому форми їх побудови є загалом дійсно міжнародними. В цих випадках на запозичення слід дивитися як і на побудову свого власного, але з іноязичних елементів [23, с. 65].

    1.3. Класифікація лексичних компонентів технічної літератури

Внаслідок периферійного положення спеціальної лексики по відношенню до ядра, де характерні властивості кожної мови проявляються в найвищому ступені, в ній ці властивості звичайно представлені не в повній мірі. У той же час вона розвиває свої особливості і не завжди узгоджується з нормами загальної лексики [32, с. 28].

Лексика технічної мови, як і усіх інших різновидів загальнолітературної мови, не однотипна. Більш чи менш чітко в її складі можна виділити три відносно самостійні шари:

1) нетермінологічну лексику (повнозначні та службові слова загальнолітературної мови);

2) загальнонаукову лексику (спеціальні слова наукової сфери спілкування в цілому);

3) термінологічну лексику (спеціальні слова конкретних терміносистем) [35, с. 17].

Таким чином, термінологія досліджуваних галузей включає:

1)       велику кількість загальновживаних слів, які крім своїх основних значень отримують значення, специфічні для якої-небудь галузі техніки. У цьому випадку значення терміну є одним із значень слова. Так, наприклад, слово plasma, яке перекладається як «геліотроп, зелений халцедон» в геології, ювелірній справі, як «протоплазма» в біології, як «плазма» у фізиці;

2)       загальнотехнічні терміни, які використовуються у декількох галузях
техніки: слово truss у будівельній справі означає «ферма», «стропильна
ферма», у морській справі − «залізний бейфут», у медицині − «грижовий
бандаж»;

3)       спеціальні   терміни,    властиві    одній    галузі    технічних    знань: transformator − трансформатор. У таких випадках значення слова і значення терміна збігаються, так як дане слово служить лише для вираження одного спеціального поняття, тобто є терміном;

4)       терміни, які мають два і більше значень в одній галузі [23, с. 16]: 
gammaescape − випускання гама-випромінювання, витік гама-випромінювання, level − рівень, нівелір, підйом.

   1.4.            Утворення термінів та особливості перекладу термінів різних типів

Терміни у своїй більшості, як і звичайні слова, утворюються на базі існуючих термінів та коренів загальнолітературної та спеціальної лексики. Серед термінів зустрічаються усі структурні типи слів, які характерні для даної національної мови (прості слова, похідні, складні слова) [36, с. 89].

Виділяють також наступні три структурні типа термінів:

І.        Терміни-слова

1.       Непохідні (газ,   лак,   трюм   і   т.д.).  

2.       Похідні (газовий, лакування, трюмшик і т.д.).

3.       Складні (газопровід, лако-красочний і т.д.).

4.       Абревіатури (лазер,   НС  − числове   програмне   керування,   NАА  − нейтронний активаційний аналіз).

II.      Терміни-словосполучення

1. Терміни, що можуть бути розкладені: