1. Визначення значення вихідної одиниці шляхом: · виведення «середнього» (інваріантного) значення для еквівалентів правої частини словникової статті двомовного словника; · опори на один із перекладацьких еквівалентів правої частини словникової статті, за своїм значенням максимально близького до значення вихідної одиниці; · вивчення дефініцій тлумачних словників; · аналізу дистрибуції вихідної мовної одиниці (за допомогою дистрибутивних словників) |
↓ |
2. Співставлення (інваріантного) значення вихідної одиниці з контекстом |
↓ |
3. Вибір із правої частини словникової статті двомовного словника або підбір «за межами» словника перекладацького еквіваленту, з урахуванням інваріантного значення вихідної одиниці, вимог контексту та норм МП |
Рис. 1.1. Пошук перекладацького еквіваленту при третьому типі відношень.
Дії перекладача у рамках перекладацької еквівалентності третього типу можна звести до двох операцій: складній альтернативній підстановці (коли задача перекладача зводиться до вибору одного з відповідників, що рекомендуються словником) та підбору контекстуального семантичного відповідника (в тих випадках, коли перекладач повинен шукати еквівалент за межами словника).
Контекстуальний семантичний відповідник − це такий перекладацький еквівалент, у якого з вихідним словом є загальний семантичний компонент (загальний елемент значення) та який відповідає даному контексту.
IV. Одиниця ВМ та одиниця МП навіть частково не
співпадають по словниковому складу. Наприклад: transportationbygoodstrain −
перевозка малою швидкістю. У даному випадку лексичні значення
правої та лівої частини не перекривають один одного. Перекладацька
відповідність встановлюється в даному випадку на основі тотожності
прагматичної функції наведених слів.
V. Для слова ВМ немає лексичного відповідника в системі МП та перекладачу доводиться або в певній мірі самому створювати такий еквівалент, або використовувати в якості перекладацького відповідника розгорнуту мовну конструкцію (описовий переклад), або використовувати інші спеціальні прийоми. Лексичні одиниці вихідної мови (ВМ), що не мають в мові перекладу (МП) відповідного еквіваленту, іменуються безеквівалентною лексикою.
При цьому безеквівалентність не слід розуміти як повну відсутність в МП засобів для передачі значення даної лексичної одиниці ВМ. Звичайно такі засоби є [19, с. 128].
Вкажемо причини лексичної безеквівалентності. Перша виникає тоді, коли лексична одиниця ВМ означає явище, достатньо добре відоме її носіям та закріплену в лексичній системі ВМ, але воно не відоме чи дуже мало відоме носіям МП і тому не відображене в її лексичній системі. Звичайно, це, так звані, реалії − явища характерні для матеріального та духовного життя лише даного народу та відсутні у інших. На певному відрізку часу безеквівалентними можуть виявитися також ті чи інші технічні терміни.
Друга причина лексичної безеквівалентності обумовлена дещо іншим баченням світу різними культурними та етнічними спільнотами. Це проявляється, зокрема в тому, що МП не завжди фіксує в поняттях та значеннях своїх лексичних одиниць те, що зафіксоване в ВМ [19, с. 129].
Досить важливою особливістю перекладу технічної літератури є також те, що перекладачу нерідко доводиться самому створювати еквівалентні українські терміни для вираження нових понять.
Вивчивши ряд праць інших дослідників [1; 10; 13; 15], ми виділили основні способи передачі безеквівалентної лексики.
Транслітерація. Як зазначалося, суть цього прийому полягає в запозиченні іншомовного слова, яке потім на письмі зображається літерами МП, а в усному мовленні вимовляється у відповідності до правил вимови даної мови. Немало слів, що були породжені в результаті використання цього методу, потім увійшли в українську мову: display − дисплей, know-how − ноу-хау. Створювані без необхідності слова-кальки засмічують мову перекладу.
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.