Але в ряді випадків без транслітерації обійтися важко. Цьому прийому, наприклад, завжди підлягають при перекладі назви газет та журналів, географічні назви, інші власні імена. Перевагою транслітерації як способу перекладу безеквівалентної лексики є її надійність. При транслітеруванні слова, що позначає щось малознайоме, недостатньо вивчене та зрозуміле лише носіям МП, перекладач передає лише його звукову оболонку. Змістова частина слова розкривається лише через контекст. Тим самим перекладач уникає тлумачення нового поняття і пов'язаного з ним ризику невірної інтерпретації.
Недолік транслітерації як перекладацького прийому полягає в тому, що механічна передача безеквівалентного слова (якою можна назвати транслітерацію) не здатна досить повно розкрити зміст нового поняття, що може або залишитися взагалі незрозумілим для багатьох читачів тексту, або буде лише приблизно зрозуміло з контексту.
Калькування (дослівний переклад або буквальний переклад) − це прийом перекладу нових слів (термінів), коли відповідником простого чи (частіше) складного слова (терміна) вихідної мови в цільовій мові вибирається, як правило, перший за порядком відповідник у словнику, наприклад: movingtable − рухомий стіл, self-cooling − самоохолодження. В цих прикладах українські відповідники англійських термінів утворені шляхом вибору першого словникового відповідника кожного з компонентів [15, с. 25].
Калькування як прийом перекладу частіше застосовується при перекладі складних слів (термінів). Воно може застосовуватися також стосовно тільки одного з компонентів складного слова (терміна): charmedquark − зачарований кварк, slagyard − шлаковий двір.
Описовий переклад − це такий прийом перекладу нових лексичних елементів вихідної мови, коли слово, словосполучення, термін чи фразеологізм замінюється в мові перекладу словосполученням (або більшим за кількістю компонентів словосполученням), яке адекватно передає зміст цього слова або словосполучення (терміна), наприклад: wail− автомобіль з високими динамічними якостями.
До описового перекладу висуваються такі вимоги:
1) переклад повинний точно відбивати основний зміст позначеного неологізмом поняття;
2) опис не повинний бути надто докладним;
3) синтаксична структура словосполучення не повинна бути складною.
При застосуванні описового перекладу важливо слідкувати за тим, щоб словосполучення в мові перекладу точно і повно передавало всі основні ознаки поняття, позначеного словом оригіналу. Наприклад, термін outscriberмає такі основні ознаки: «вихід», «записування» та «пристрій», а тому при перекладі описовим способом слід зберегти всі ці головні ознаки: outscriber − вихідний пристрій відтворення даних [13, с. 36].
Перевагою описового перекладу є можливість найбільш повного розкриття суті явища, що описується. Саме тому цей прийом називається також пояснювальним перекладом, а його недолік − в певній громіздкості.
Як правило, такі конструкції мають багато дієприкметникових зворотів, складні додатки та розгорнуті означення нового слова (терміна). Це і зрозуміло, адже пояснення нерідко є занадто складним [19, с. 131].
Наближений переклад − спосіб передачі безеквівалентної лексики, який полягає в тому, що для позначення іноземної реалії в МП відшукується поняття, яке хоч і не співпадає повністю з вихідним, але має з ним значну семантичну подібність і в певній мірі здатне розкрити для одержувача перекладу суть явища, що описується. Так, не можна стверджувати, що українське поняття «кандидат наук» та європейське doctor ідентичні, однак оскільки вони позначають в цілому одну і ту ж ступінь в науковій ієрархії, то європейські науковці, спілкуючись з українськими колегами, титулують кандидатів наук докторами.
Перевагою наближеного перекладу є його дохідливість. Одержувач перекладу має справу зі звичними, добре йому відомими поняттями.
Користуватися наближеним перекладом треба досить обережно. Наближений переклад може спричинити недопустиму національну-культурну асиміляцію.
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.