3. Редукція в кон'юнктивній формі.Враховуючи дуальність алгебри логіки щодо логічних функцій І та АБО, аналогічну редукцію можна виконати і під час мінімізації в КНФ. Але тепер до нульових клітинок функції у з метою спрощення їх сполук на діаграмі долучаємо ще деякі одиничні клітинки, утворюючи допоміжну функцію у1, якщо доповнення об'єднання цих функцій (тобто сполучення нульових і ще приєднаних одиничних клітинок) і нова функція у1 виявляються простими. Для здобуття шуканої функції необхідно в утвореному об'єднанні відновити одиничні клітинки, тобто виконати операцію імплікації
(2.21)
Так, МКНФ функції, що задана діаграмою (4) на рис. 2.13,а, перетворена до базису АБО-НЕ, відповідає складності q=7/13:
Для редукції спочатку з одиничних клітинок (помічені зірочками) утворюємо допоміжну функцію, яку (вважаючи ці клітинки нульовими) зображаємо в МКНФ: у1=х1+х2. Відтак долученням цих клітинок до нульових утворюємо доповнення об'єднання (обведено суцільною лінією) і також мінімізуємо його в МКНФ:
Нарешті, за (2.21) дістаємо спрощений вираз шуканої функції
та користуючись розподільчим законом ab+c=(a+c)(b+c) переходимо до базису АБО-НЕ
зі складністю q=5/11 (відповідає схемі на рис. 2.13, б, якщо елементи І-НЕ замінити на АБО-НЕ).
4. Алгебричне виконання редукції.Наведена в п. 2, 3 графічна процедура редукції за допомогою діаграм термів є наочною і практично не потребує тотожних перетворень. Природно, у простих випадках редукція виконується і алгебрично. Інколи перетворення спрощуються шляхом мінімізації в МКНФ функції для реалізації в базисі І-НЕ та в МДНФ – для реалізації в базисі АБО-НЕ. Наприклад, об'єднанням нулів на діаграмі 3 рис. 2.13, а, одержуємо МКНФ і за розподільчим законом (8б у табл. 2.2) зводимо до виразу
від якого легко перейти до (2.20).
Алгебрично редукцію виконувати доцільно у випадку різного входження однакових змінних (без інверсії та з інверсією) до кількох термів безпосередньо за формулами в диз'юнктивній та кон'юнктивній формах відповідно:
(2.22)
(2.23)
астосовуючи двічи перетворення за цими формулами, наприклад, до (2.2), (2.5)
(2.24)
дістанемо мінімальні схеми реалізації функцій виняткове АБО та виняткове АБО-НЕ відповідно в базисах І-НЕ та АБО-НЕ складністю 4/8. На рис. 2.13 д наведено одну з двох цих дуальних схем.
Узагальнюючи, можна дійти висновку, що процедура редукції відображається на схемі додатковим рівнем сполучення логічних елементів. З утворених спрощених сполук діаграми зайві клітинки (разом з приєднаними, за змогою, сусідніми) вилучаються за допомогою тих логічних елементів вхідного рівня, виходи яких є спільними для входів кількох елементів наступного схемного рівня. Це добре видно з наведених прикладів на рис. 2.13,б,в,г,д.
5. Реалізація в мішаній формі.З огляду на те, що сучасні серії інтегрованих мікросхем містять велику номенклатуру типономіналів, для спрощення схем широко використовують різні логічні елементи, тобто практично структурну функцію часто реалізують у мішаній формі.
Передусім, спрощення виконують зменшенням кількості інверсій, зокрема, без переходу до іншого базису. Так, формули (2.3), (2.4) перетворюють у вигляді
і реалізують без додаткових інверторів як для прикладу на рис. 2.13,е подано схему для другої з цих мінімальних форм.
У мішаній формі з використанням складніших елементів, що виконують різноманітні логічні функції, можна значно спростити схему. Прикладами є вже розглянута реалізація (2.3) в базисі І-АБО-НЕ (див. рис. 2.12,б), а також відокремлення елемента виняткове АБО наведене в п. 6.
6. Каскадна реалізація термів. Сутність такого спрощення полягає в тому, що в первісному по мінімізації виразі відокремлюють спільні для кількох термів частини винесенням їх за дужки, позначають якимось символом і використовують кілька разів для реалізації функції, внаслідок чого схема в цілому вкорочується.
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.