Принципи организації виробничого процесу, типи виробництва. Організація виробничого процесу у часі та просторі. Система управління якостю продукції (Глави 8-11 навчального посібника "Організація, планування та управління на приладобудівних підприємствах), страница 24

          Кардинальне розв’язання проблеми якості полягає в усуненні будь-яких адміністративних обмежень зростання рентабельності продукції та фонду споживання. Все це можливе лише за умов противитратного господарського механізму, що передбачає конкуренцію, зокрема на міждержавному рівні, і дієве антимонопольне законодавство.

          Незалежно від виду ринку при будь-яких формах госпрозрахунку матеріальні стимули за високу якість продукції повинні бути науково обґрунтовані, а це означає, що вони повинні задовольняти таким вимогам:

          на рівні підприємства і для підрозділів сума матеріального заохочення за підвищення якості повинна відповідати зростанню доходу як єдиного джерела заохочення колективів підприємства та підрозділів за результати роботи, що забезпечить “зароблюваність” премій та збалансованість виплат;

          матеріальні стимули мають бути достатніми (відчутними), щоб колективи та окремі працівники були зацікавлені у підвищенні якості.

          Щоб задовольняти зазначеним вимогам, необхідно відповідно до господарського механізму підприємства порівнювати витрати, результати та стимули. Зробити це можна за схемою, наведеною на рис. 11.1. Підприємство, розробляючи нову, якіснішу техніку, реалізуючи організаційно-технічні заходи, що до підвищення якості раніше освоєної техніки, додатково витрачає кошти на ці цілі і, якщо вони компенсуються підвищенням цін, отримує додатковий прибуток за підвищення якості (),


 


а отже, формує більший доход, а у його складі - підвищений фонд опла­ти праці. Якщо ціни регулюються державою, то критерієм "зароблюваності" прибутку може бути коефіцієнт відносного здешевлення продукції kзд=Ц/Q , де Ц – ціна техніки;  Q – її якість. Нерівність Ц1/Q1 > Ц2/Q2 означає, що у проектованому /другому/ варіанті вартість одиниці якості зменшилася порівняно з базовим /першим/ варіан­том, а отже, ефективність застосування засобів автоматизації у народ­ному господарстві зросла. Випускаючи техніку з підвищеними питомими витратами на одиниця якості, підприємство ризикує втратити частину при­бутку або збанкрутувати.

Динамізм МЕУЯП полягає у його коригуванні, виходячи з критерію достатності /відчутності/ стимулів. Підвищення матеріальних стимулів за зростання якості, як видно із схеми, досягається введенням податко­вих пільг або коригуванням нормативів надбавок до ціни. Схема придатна для олігопольного або монопольного ринків, а при вільних цінах /від­критий ринок/ адміністративний механізм ціноутворення скасовується – на основі попиту та пропонування встановлюються ціни рівноваги.

Погодження результатів і стимулів на рівні підприємства та підроз­ділу, на нашу думку, можливе при доведенні /плануванні, оцінці та сти­мулюванні зростання/ показника доходу, а потім розподілу його між працюючими підрозділами з урахуванням їх трудового внеску у отриманий ре­зультат .

11.5. Організація технічного контролю якості

Технічний контроль продукції ГОСТ 16504-81 визначає як перевірку відповідності об'єкта встановленим технічним вимогам. З допомогою конт­ролю виявляються дефекти та запобігається випуск недоброякісної продук­ції. Система технічного контролю – обов'язкова частина виробничого про­цесу  передбачувана у процесі розробки технології виробництва та така, що включає об'єкти контролю, контрольні операції, технічне оснащення, методи та засоби механізації і автоматизації контрольних операцій.

Організація технічного контролю на підприємстві, в об'єднанні здійснюється відповідно до Типового положення про відділ технічного контролю /ВТК/ промислового підприємства, яке встановляє головні зав­дання ВІК: запобігання випуску /поставці/ підприємством продукції, яка не відповідає вимогам стандартів та технічним умовам, затвердже­ним зразкам, проектно-конотрукторській та технологічної документації, умовам поставки та договорів, а також зміцнення виробничої дисципліни і підвищення відповідальності всіх ланок виробництва за якість виготовлюваної продукції. 



* методи оцінки технологічного рівня і якості продукції розглянуто у курсі економіки.