Принципи организації виробничого процесу, типи виробництва. Організація виробничого процесу у часі та просторі. Система управління якостю продукції (Глави 8-11 навчального посібника "Організація, планування та управління на приладобудівних підприємствах), страница 21

          Виріб, що пройшов сертифікаційні випробування на відповідність стандартам ІСО або Міжнародній електротехнічній комісії (МЕК), визначається покупцями у всіх країнах. Взаємне визнання країнами виданих національними органами сертифікатів досягається шляхом спеціальних угод. У світі діють понад 300 багатосторонніх та 100 двосторонніх угод по сертифікації у межах МЕК, Економічної комісії ООН, Європейського економічного співтовариства. Наприклад, у 1987 р. між Французькою асоціацією із стандартизації та Німецьким товариством із сертифікації систем якості підписано Угоду про взаємне визнання сертифікатів на системи якості. Аналогічні угоди підписані і між іншими країнами Європи.

          Вступ нашої країни у систему сертифікації планується у межах державної стандартизації. Форсоване створення на наших підприємствах сучасних систем якості та організація їх сертифікації на відповідну вимогу ІСО розпочато у 1987 р. Науково-дослідний інститут сертифікації продукції та акредитації дослідних лабораторій (ВНДІС) розробляє науково-методичне забезпечення. Стандарти ІСО прийняті, як державні (стандарти комплексу 40): ГОСТ 40.9001-88, ГОСТ 40.9002-88, ГОСТ 40.9003-88. Впровадження цих стандартів обов’язкове лише у певних ситуаціях. Наприклад, якщо підприємство звернеться до Держстандарту із заявкою на сертифікацію системи якості або споживач продукції вносить до договору про її поставку умову виготовлення продукції відповідно до вимог ГОСТ 40/ ІСО 9000.

          Робота по сертифікації вимагає значного підвищення науково-технічного рівня нормативно-технічної документації (НТД) та стандартів на продукцію, що означає встановлення у НТД переліку показників, які підлягають сертифікації, на рівні, зазначеному в угодах між виготовлювачем та споживачем; утворення незалежних від розроблювачів, виготовлювачів та споживачів випробувальних центрів; утворення спеціальних органів нагляду за підприємствами та випробувальними центрами; наскрізну перевірку матеріалів і комплектуючих; забезпечення народного господарства        сучасними засобами вимірювання, передбачені міжнародними стандартами.

11.3. Систематична оцінка рівня якості

          За своїм змістом сертифікація продукції включає два види діяльності: атестацію продукції та виробництва і технічний нагляд за дотриманням встановлених вимог і правил. Цілі та зміст цих видів робіт добре відомі у практиці управління якістю на вітчизняних підприємствах. Наприклад, нагляд виконується шляхом організації роботи на відповідному рівні служби технічного контролю.

          Оцінка рівня якості – вихідний момент у організації управління ним і включає обґрунтований набір достатньої кількості показників для повної характеристики якості,  визначення їх важливості, порівняння техніки. Кількісна оцінка властивості якості називається рівнем якості і здійснюється при виборі найкращого варіанта продукції , планування показників її якості та стимулювання зростання останніх *.

          Технічний рівень продукції слід оцінювати на всіх стадіях її життєвого циклу – від розробки до експлуатації. При цьому на стадії розробки здійснюється прогноз значення технічного рівня, який уточнюється на стадії виготовлення і достовірно визначається у сфері експлуатації. Для підвищення відповідальності розроблювачів і виготовлювачів за забезпечення її високої якості та технічного рівня у 1981 р. затверджено Єдиний порядок систематичної оцінки технічного рівня та якості продукції, що передбачає періодичну оцінку цих властивостей продукції на всіх етапах її життєвого циклу. Зміст стадій та окремих робіт на етапах оцінки якості наведено у табл. 11.1

Таблиця 11.1

Етапи оцінки рівня якості продукції