Принципи организації виробничого процесу, типи виробництва. Організація виробничого процесу у часі та просторі. Система управління якостю продукції (Глави 8-11 навчального посібника "Організація, планування та управління на приладобудівних підприємствах), страница 18

,

          де - коефіцієнт якості бездефектної праці; 1 – повний обсяг виконання програми якості за місяць; - одиничний коефіцієнт зниження по i-му фактору, що являє собою бальну оцінку порушень технологічної дисципліни, претензій цехів-споживачів, помилок у документації та ін.; - число одно типових претензій по підрозділу (виконавця).

          Для підрозділів підприємства встановлюються межі зміни коефіцієнта якості та відповідні їм оцінки і процент премії за якість.

          Таким чином, у СПБ єдиний для системи БВП критерій (процент здавання продукції з першого подання) був доповнений набором критеріїв оцінки якості праці інженерно-технічних працівників, службовців та робітників допоміжних цехів, частина яких становить 40-60% числа працюючих. Коефіцієнт якості праці став головним критерієм, до якого у підсумку зводяться всі локальні критерії.

          Саратовська та Львівська системи набули значного поширення і були впровадженні більш як на 150 підприємствах. Однак досвід їх використання довів, що найефективнішими вони виявилися там, де висока якість продукції була вже закладена у конструкції і технології і де була досить досконала організація виробництва. Ці системи стимулювали якість праці виготовлювачів продукції, але не гарантували відповідність продукції рівню світових стандартів, якщо спочатку цей рівень не був закладений у проекті. У 1972 р. на підприємствах приладобудування, засобів автоматизації та систем управління впроваджена комплексна система управління якістю праці і продукції, що ґрунтується на виконанні СБП, заводської стандартизації та внутрішньозаводської атестації. Зазначені системи через їх специфічність не знайшли широкого вжитку, але створили передумови для розробки комплексної системи управління якістю продукції (КС УЯП), що об’єднала у собі все краще, цінне та передове з нагромадженого досвіду. У зв’язку з цим ЦК КПСС, впроваджена на підприємствах м. Львова у 1972-1973 рр., набувала широкого визнання у всіх галузях машинобудування.

          Комплексна система управління якістю продукції є сукупністю взаємоузгоджених організаційно-технічних, економічних і соціальних заходів, методів і засобів управління, що забезпечують комплексність та ефективність управління на всіх стадіях життєвого циклу продукції. Вона ґрунтується на таких положеннях:

          управління якістю має здійснюватися на всіх стадіях життєвого циклу – високий рівень повинен закладатися на стадії розробки, а основі бездефектної праці, досягатися на стадії виробництва, підтримуватися на стадії експлуатації на основі регламентованих умов і форм обслуговування;

          система будується на основі принципів загальної теорії управління, являє собою замкнутий контур, що включає блоки планування рівня якості, оцінки та порівняння його з нормативним рівнем, виробітку управляючих впливів;

          основним регламентуючим елементом системи стає комплекс стандартів підприємства.

          У системі управління виробничим підприємством (об’єднанням) виділена цільова комплексна підсистема “Управління якістю продукції”. Об’єкти, ціль та функції управління якістю регламентує ГОСТ 24525.2-80. Відповідно до цього документа об’єктами управління у КС УЯП є технічний рівень та якість продукції, процеси їх формування на стадіях дослідження та проектування, забезпечення якості продукції при виготовлені і на стадії її експлуатації. Метою КС УЯП є забезпечення відповідності якості промислової продукції потребам народного господарства.