Підвищення енергетичної ефективності роботи технологічного обладнання технологічних ліній

ВСТУП

Молочна помисливість щорічно потребує біля 4 міл. тон умовного палива, але при спалюванні палива (природний газ) корисно використовується лише 35 % його енергії, а останнє втрачається внаслідок неповноти згорання, з димовими газами, що виходять, втратами в оточуюче середовище, втратами через погану ізоляцію трубопроводів [1].

Важливу роль в вирішенні проблеми енергозбереження грає скорочення втрат теплової енергії за рахунок підвищення теплоізоляційних властивостей апаратів і теплових мереж систем парозабезпечення. Зниження втрат теплоти сприяє зменшенню витрат на випуск продукції, зниження негативної дії на оточуюче середовище і покращення санітарно-гігієнічних умов праці обслуговуючого персоналу.

Важливим напрямком енергозберігаючої політики підприємства є розширення масштабів використання вторинних енергетичних ресурсів. Підприємства молочної промисловості мають значні обсяги вторинних енергетичних ресурсів у вигляді теплоти пароконденсатної суміші, димових газів, вторинних парів, гарячого повітря та інших. Тільки теплота пароконденсатної суміші, димових газів, вторинних парів складає 40 % від кількості теплоти, яка витрачається на технологічні потреби [2].

Досвід використання вторинних енергетичних ресурсів свідчить про високу окупність витрат на створення утилізаційних установок, які в декілька разів менше ніж витрати на створення еквівалентного по енергетичній цінності кількості палива.

Підприємства молочної промисловості потребують значну кількість пари на технологічні процеси. Велике значення для економії енергоресурсів мають режими експлуатації пароспоживаючого обладнання. Однією з основних умов ефективної експлуатації всієї системи парозабезпечення є суворе дотримання температурних режимів, так як перевищення температури на 1⁰С призводить до перевитрат теплоти на 1,5 – 3 %.

Технічний аналіз стану і умов експлуатації систем парозабезпечення підприємств молочної галузі показує, що для успішного вирішення проблем енергозбереження необхідне вдосконалення цих систем. Основну увагу слід спрямувати на докорінну модернізацію систем паропостачання підприємства, котрі мають суттєві недоліки. Потребує також подальшого впорядкування організація експлуатації систем паропостачання.

1 ТЕХНОЛОГІЧНА ОБРОБКА МОЛОКА

1.1 ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТЕХНОЛОГІЧНОЇ ОБРОБКИ МОЛОКА

Заводська обробка молока. Майже в кожному великому місті є молочний завод, на якому здійснюються пастеризація молока, його розфасовка і поставка торгівельним підприємствам. Заводська обробка натурального молока складається з декількох послідовних процесів: приймання, проведення аналізів (по вмісту жиру і білку, на групу чистоти та інші), нормалізації (по жирності), гомогенізації, пастеризації, охолоджування, розфасовки і доставки замовникам. Всі матеріали і устаткування, використовувані в заводському молочному виробництві, повинні легко очищатися і митися, мати довгий термін служби і бути настільки хімічно пасивними, щоб не викликати ніякого погіршення продукції, що випускається, або здоров'я її споживачів.

Приймання. Відразу після доставки молока з господарств вимірюється його температура і береться контрольний зразок. Крім того, за допомогою краплинного пробоотборника беруться зразки для аналізу на жирність. Ці зразки, що набирають в стерильні лабораторні судини, разом із зразками, узятими на фермах-постачальниках даної партії молока, проходять лабораторний аналіз за визначенням якості продукту. Щоб молоко було визнане високоякісним, воно повинне по жирності відповідати встановленій нормі, не містити хвороботворних мікробів і слідів антибіотиків [3].

Нормалізація. На молочних заводах прийняте молоко знежирюють шляхом відділення вершків. Нормалізатор молока по конструкції аналогічний сепаратору, але в ньому передбачене регулювання, що забезпечує вилучення заданої частки або всього молочного жиру. Молоко, що нормалізується, поступає у внутрішній циліндр апарату знизу і підіймається вгору. Об’єм циліндра заповнений пластинами конічної форми, розташованими близько один до одного; ці пластини при обертанні розвивають в молоці відцентрові сили, що перевершують силу тяжіння в 5000–10000 разів. Найбільша відцентрова сила діє на найважчу складову молочної суспензії, відгонячи її від осі обертання до циліндрової оболонки апарату. Молочний жир легший за воду і тому накопичується в центральній області сепаратора.

Пастеризація. Процес пастеризації полягає в нагріванні молока до          60–70 ⁰С. і витримці з метою знищення хвороботворних бактерій, які можуть бути присутнім в ньому. Спочатку пастеризація була запропонована для знищення туберкульозної палички Mycobacterium tuberculosis, яка в ту пору нерідко містилася в молоці. В даний час технологія виробництва молока практично виключає можливість існування в ньому туберкульозної палички, але молоко продовжують пастеризувати з метою нейтралізації інших видів бактерій, небезпечних для здоров'я людей.