Підвищення енергетичної ефективності роботи технологічного обладнання технологічних ліній, страница 15

Машина для пропарювання алюмінієвих фляг:

o  час роботи 1 год/доба;

o  споживання пари -120 кг/година;

o  витрата пари складає:

Q_M=120 xl=120 кг/доба.

o  повернення конденсату немає.

Ванни для підігріву води і миючих розчинів:

o  час роботи - 10 годин на добу;

o  споживання пари - 420 кг/година;

o  витрата пари складає:

Q_в= 420 х 10 = 4200 кг/доба.

o  повернення конденсату немає.

Витрати пари на централізоване миття складають:

Q_ЦМ=120+4200=4320 кг/доба.

o  повернення конденсату - ні.

Споживання пари на технологічні потреби складає:

ü  у літній період :

Q_П.лет=1 1005+3152,5+2000+31475+922+700+4320+550=54121,5 кг/доба;

ü у зимовий період:

Q_П.зим=1 1005+3 152,5+1340+12125+700+5400+300=34022,5 кг/доба.

2.4 ГАРЯЧЕ ВОДОПОСТАЧАННЯ

Ємкісний водопідігрівач ГВС.

o  Споживання пари - 500 кг/година;

o  Час роботи - 16 год/доба.

o  Витрата пари на підігрів води в зимовий і літній час складає:

Q_Пгвс= 500 х 16 = 8000 кг/доба.

o  Повернення конденсату - 95%.

2.5 КОТЕЛЬНА

Витрата пари на деаератор складає:

Витрата пари на безперервне продування складає 2 % від виробленої пари котельної. При цьому повернення конденсату немає.

Витрата пари на періодичне продування складає 0,02 % від виробленої пари котельної:

Втрати пари при транспортуванні через погану ізоляцію паропроводів складають в середньому - 8 % від всієї транспортованої пари

4. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ І ПЕРСПЕКТИВИ ЇХ ПРАКТИЧНОЇ РЕАЛІЗАЦІЇ

4.1. ЗАГАЛЬНІ ПИТАННЯ ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОСТІ І ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ

Питання енергоефективності і енергозбереження актуальні у зв’язку з дефіцитом енергоресурсів і електроенергії і у зв'язку з тим, що виробництва машинобудівної, хімічної, енергетичної, харчової і інших галузей промисловості є енергоємними. Методи і засоби використовування енергоресурсів і електроенергії кінцевими споживачами (підприємствами) визначають їх енергоефективність. Якість продукції і мінімізація енерговитрат на її виробництво визначаються вимогами ринкової економіки. При цьому важливим напрямом діяльності підприємств є енергозбереження на основі застосування енергозберігаючих технологій і заходів. Енергозбереження і енергоефективність є проблемою, з одного боку організаційної і економічної, а з другого боку, проблемою технічною і технологічною. Ці дві проблеми взаємозв'язані і взаемозалежні. Тому питання енергоменеджменту і енергомоніторингу мають важливе значення для правильної організації енергозбереження і енергоефективності на промислових підприємствах. Необхідно постійно покращувати показники енергоефективності діючих виробничих технологій, знижувати питоме споживання електроенергії, природного газу, пари, стислого повітря і інших паливно-енергетичних ресурсів.

В даний час спостерігається активізація в області енергозбереження, а енергоефективні заходи повинні спиратися на досягнення в області технічних і інформаційних технологій [7]. Для здійснення практичного енергозбереження необхідно навіть в рамках підприємства сформувати інфраструктуру енергозбереження, мати спеціальне енергозберігаюче технологічне і діагностичне устаткування.

Існують два шляхи підвищення енергоефективності:

1.  Перший напрям пов'язаний з великими змінами в технологічному процесі, в технологіях, із заміною устаткування. Цей напрям є ефективним, енергозберігаючий ефект виявляється швидко, але воно вимагає капітальних витрат і тривалого терміну окупності.

2.  Другий напрям пов'язаний з підвищенням енергетичної ефективності існуючих підприємств з відносно старим устаткуванням і технологіями. Найреальнішим є енергозбереження із застосуванням високоефективних і маловитратних заходів, серед яких необхідно виділити:

·  энергоменеджмент;

·  енергомоніторинг;

·  облік і контроль витрати енергоресурсів і електроенергії;