Пластинчасто-ребристі теплообмінні апарати використовуються як конденсатори повітряного охолоджування. Вони найменш металоємні в порівнянні з теплообмінниками інших конструкцій (від 2 до 4 кг на 1 м2 поверхні нагріву), мають розвинену поверхню нагріву на одиниці об’єму (від 800 до 1800 м2/м3) і мають коефіцієнт теплопередачі до 850 Вт/м2К.
Сорочкові ємкісні теплообмінні апарати відносяться до обладнання періодичної дії. Вони застосовуються при виробництві сухих тваринних кормів, тривалої пастеризації молока і в інших процесах. Ці теплообмінні апарати прості по конструкції і зручні в експлуатації, Однак відрізняються великою металоємністю і низькими коефіцієнтами теплопередачі. У зв’язку з відміченими недоліками дані теплообмінні апарати поступово замінюються технологічнішими, менш громіздкішими і теплотехнічно ефективнішими апаратами.
Змішувальні теплообмінні апарати застосовують в галузі для теплової обробки продукції, термовлогісної обробки повітря і утилізації теплоти продуктів згорання палива. До змішувальних теплообмінних апаратів відносяться розпилювальні сушильні установки для молочних продуктів, установки для витоплення жирів і контактної стерилізації молока, кондиціонери для термовологістної обробки повітря, барометричні конденсатори сокової пари при випаровуванні технологічних рідин, контактні газові економайзери і водопідігрівачі.
По конструкції змішувальні теплообмінники поділяються в основному на безпосадочні камери, камери з різною насадкою і ємкісні апарати.
Безпосадочні камери призначені для теплообміну між газами і рідинами або їх парами (для термовологої обробки повітря та ін.). Вони досить прості по конструкції і зручні в експлуатації, однак характеризуються великою матеріаломісткістю і відносно низькою інтенсивністю теплообміну.
У насадочних камерах теплообмін між газами і рідинами відбувається на змоченій поверхні насадки (кільця Рашига, рейки, кулі і інші елементи з металу або кераміки). В порівнянні з безпосадочними камерами вони більш компактні, менш матеріалоємки, мають значно вищі значення об’ємного коефіцієнта теплопередачі Kv (Вт/м3К). При насадці з кілець Рашига поверхня теплообміну в 1 м3 об'єму насадки складає від 60 до 200 м2 [5].
2.3 ТЕПЛОНОСІЇ
На підприємствах молочної промисловості з якості теплоносіїв використовуються слідуючи носії:
· гаряча вода;
· водяна пара;
· гаряче повітря;
· димові гази.
При виборі теплоносіїв як робочі тіла теплообмінного апарату слід враховувати їх термодинамічні і фізико-хімічні властивості. Теплоносії при контактній обробці не повинні чинити негативної дії на оброблювані продукти.
Теплоносії, які здатні змінювати свій агрегатний стан, повинні мати досить високу температуру і велику теплоту фазового перетворення (теплоту пароутворення).
Теплоносії, що не змінюють в процесі теплообміну свого агрегатного стану, повинні мати велику густину і малу в'язкість. При малих власних температурних перепадах теплоносії з більшою густиною дозволяють переносити значні кількості теплоти.
Використання теплоносіїв з великою теплоємністю дозволяє зменшити їх витрату, а також забезпечити економію електроенергії на транспортування теплоносіїв і зниження витрат на трубопроводи і місткості для зберігання.
Важливою характеристикою теплоносіїв являється їх коефіцієнт теплопровідності, який значно впливає на інтенсивність конвективного теплообміну (із збільшенням коефіцієнта теплопровідності зростає коефіцієнт тепловіддачі).
На інтенсивність теплообміну в нестаціонарних теплових процесах впливає коефіцієнт температуропровідності.
Найбільше поширення як теплоносій на підприємствах молочної промисловості набула водяна пара.
У технологічних процесах застосовуються такі види пари:
· глуха пара;
· гостра пара.
Глуху пару використовують як теплоносій в рекуперативних теплообмінниках.
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.