Надання невідкладної допомоги кардіологічним хворим на догоспітальному етапі: Практичні рекомендації. Частина ІІІ (Раптова серцева смерть. Нестабільна стенокардія), страница 5

-  повторний ІМ – діагностують за наявності достовірних ознак нового вогнища некрозу  у хворих, що мають документовані відомості про перенесений у минулому ІМ, за умови, що з моменту попереднього ІМ пройшло 28 днів.

-  рецидивуючий ІМ – клініко-лабораторні  і  інструментальні ознаки формування нових вогнищ некрозу з'являються в  терміни від 72 годин (3 діб) до 28 днів після розвитку ІМ, тобто до закінчення основних процесів його рубцювання.

2. глибина ураження міокарду (на підставі ЕКГ обстеження)

Проникаючий (Q-позитивний, або трансмуральний, велико вогнищевий )  ІМ – вогнище некрозу захоплює або всю товщу серцевого м'язу від субендокардіальних до субепікардіальних шарів міокарду  або велику його частину. Даний стан обумовлений припиненням коронарного кровотоку в   басейні однієї з коронарних артерій, як правило, за рахунок тромбу з  повною оклюзією просвіту судини, або при поєднанні неоклюзуючого тромбу і  вираженого тривалого спазму коронарних артерій.

Стеноз 75%                 Радіус зменшений на 10%                     

Стеноз 100%

На ЕКГ реєструється стійка елевація сегменту ST з формуванням патологічного зубця Q або комплексу QS в  декількох електрокардіографічних відведеннях і елевацією сегменту SТ, або вперше виникла повна блокада лівої ніжки пучка Гіса

Непроникаючий (Q-негативний, або мілковогнищевий) інфаркт міокарду– вогнище некрозу захоплює тільки субендокардіальні або інтрамуральні відділи ЛШ. В  основі виникнення гострої ішемії міокарду у  цих хворих лежить формування неоклюзуючого пристінкового, тромбу. В результаті виникає «нетрансмуральна» ішемія серцевого м'язу.

Стеноз 50 %      Радіус зменшений на 20 %

Стеноз 96 %

На ЕКГ реєструється депресія сегменту RS–T і/або інверсія зубця Т, але відсутній стійкий підйом RS–T. У таких випадках при тривалості серцевого нападу більше 4-х годин для підтвердження діагнозу ГІМ необхідно визначити наявність маркерів некрозу (підвищених рівнів тропонінов, МВ КФК і  КФК).                                                                                                                                                    

3. локалізація  ІМ лівого шлуночку (ІМ правого шлуночку розвивається рідко)

проводиться на підставі ЕКГ обстеження.