Надання невідкладної допомоги кардіологічним хворим на догоспітальному етапі: Практичні рекомендації. Частина ІІІ (Раптова серцева смерть. Нестабільна стенокардія), страница 2

Судомна стадія (на ЕКГ високі нерегулярні комплекси різної амплітуди).

Стадія мерехтіння шлуночків (на ЕКГнизькі нерегулярні комплекси малої   амплітуди)

Атонічна (на ЕКГ дуже низькі затухаючи комплекси, що переходять в асистолію).

Клініка. Розвивається раптово з послідовною зміною симптомів: 2-5 сек. зникає пульс на сонних артеріях, 5 – 10 сек. – втрата свідомості, 10 – 15 сек.  – одноразове тонічне скорочення скелетних  м»язів , на другій хвилині  – зупинка дихання, широкі арефлекторні зіниці.(ЕКГ  - див. вище. Не слід розуміти асистолію як ізолінію на електрокардіограмі,  у ряді випадків   це може дезорієнтувати лікаря (несправність електрокардіографа, випадкове від'єднання електродів, низькоамплітудна електрокардіограма і т.п)

Невідкладна допомога при фібриляції шлуночків:

При неможливості негайної дефібриляції:

- прекардіальный удар - перевірити пульс на сонних артеріях;

- немає ефекту/ поки готовлять дефибрилятор, кардіограф - проведення СЛР: (ЗМС із частотою 100 компресій за хв; ШВЛ у співвідношенні з ЗМС  30:2, (NB! якщо реанімуючий один – проводити  400 компресій грудної клітини без ШВЛ, далі у співвідношенні - 30:2)

- використати 100 % кисень;

- інтубація трахеї (NB! не припиняти ЗМС і ШВЛ більш, ніж на 30 с);

- встановлення венозного доступу: катетеризація центральної вени (NB! введення в дрібні вени кисті, передпліччя не забезпечує попадання ліків у загальний кровоток);

Адреналін по 1 мг (1 мл) на 10 мл натрію хлориду кожні 3-5 хв проведення СЛР NB! при неможливості введення у великі вени - уводять эндотрахеально, в/серцево;

Якомога раніше - дефібриляція 360 Дж,

-немає ефекту - дефібриляція 360 Дж,

-немає ефекту - дефібриляція 360 Дж,

Дія за схемою: препарат - ЗМС і ШВЛ 30-60с. - дефібриляція 360 Дж

-кордарон 300 мг  - 30-60с. ЗМС і ШВЛ - дефібриляція 360 Дж

-немає ефекту - повторне введення 300 мг (6 мл) кордарону + дефібриляція 360 Дж, (як альтернатива можна вводити 2% лідокаїн в дозі 1,5 мг/кг (4-6 мл)

-немає ефекту - новокаїнамід 1 г (10%-10 мл)+ дефібриляція 360 Дж,

-немає ефекту - через 3-5 хв повторне введення препарату в тій же дозі + дефібриляція 360 Дж

- немає ефекту - магнію сульфат 2,5 г (25%-10мл) + дефібриляція 360 Дж.

Асистолія (в 10 % випадків) – зупинка кровообігу на фоні повного припинення серцевих скорочень.  Може розвинутися раптово (первинна) ,або після фібриляції шлуночків(вторинна). Після первинної асистолії, як правило, зберігаються резервні можливості для успішного  оживлення організму. Після вторинній - резервів немає, що значно знижує шанси на успішну реанімацію.

Причини: гіпоксія, гіперкапнія, гіперкаліємія, гіпокаліємія, ацидоз, гіпотермія, передозування фармакологічних препаратів, інфаркт міокарда.

Клініка: втрата свідомості (без судом), відсутність пульсу на магістральних артеріях, швидка зупинка дихання.

ЕКГ:

Невідкладна допомога при  асистолії:

Якщо асистолія не підтверджена ЭКГ - діяти як при фибрилляції шлуночків.

Якщо асистолія підтверджена (у двох відведеннях ЕКГ):     негайна СЛР;

ЗМС із частотою 100/ хв; ШВЛ у співвідношенні з ЗМС  30:2,(NB! якщо реанімуючий один – проводити  400 компресій грудної клітини без ШВЛ, далі у співвідношенні -30:2)

- використати 100 % кисень;

- інтубація трахеї (не припиняти ЗМС і ШВЛ більш, ніж на 30 с);

- встановлення венозного доступу: катетеризація центральної вени (NB! введення в дрібні вени кисті, передпліччя не забезпечує попадання ліків у загальний кровоток);

Адреналін по 1 мг (1 мл) на 10 мл натрію хлориду кожні 3-5 хв проведення СЛР

Дія за схемою: препарат - ЗМС і ШВЛ

- атропін через кожні 3-5 хв по 1 мг (1 мл)  до  одержання  ефекту, але не більше 0,04 мг/кг (3-4 мл);

- немає ефекту - негайна чрезшкірна або черезстравохідна  ЭКС;

- немає ефекту - эуфілін 240-480 мг (10-20 мл) в/в струминно повільно.