Надання невідкладної допомоги кардіологічним хворим на догоспітальному етапі: Практичні рекомендації. Частина ІІІ (Раптова серцева смерть. Нестабільна стенокардія), страница 14

 Гострий інфаркт міокарду є прямим показанням до госпіталізації у відділення (блок) інтенсивної терапії або кардіореанімації. Транспортування здійснюється на носилках.

Набряк легень

Являється ускладненням ряду патологічних станів: кардіогенних – ГІМ, аритмії, міокардити, ревматизм, вади серця, кардіосклероз; некардіогенних – тромбози, емболії легеневих артерій, гіпертензивних кризів, опіки дихальних шляхів, отруєння ФОС.

Механізм розвитку: пропотіння рідкої частини плазми крові в просвіт альвеол. Причина:

- високий гідростатичний тиск в легеневих капілярах, обумовлений високим переднавантаженням (перегрузка малого круга кровообігу великим венозним поверненням) при збереженні або підвищенні функції лівого шлуночку, або післянавантаження (високий периферійний опір, А/Т , ТЕЛА – перевищення тиску заклинювання в легеневій артерії  > 25 мм рт ст).

- низький онкотичний тиск: шоки, хвороби печінки, нирок

- пошкодження стінки альвеол: (опіки ВДШ)

Клініка: ядуха, з клекочучим диханням, яке чути на відстані (дистантні хрипи). Можливе виділення пінявої, деколи рожевого кольору мокроти. Шкіра бліда, акроціаноз, рясно вкрита холодним липким потом. Тони серця глухі, акцент другого тону на аорті. В легенях вислуховується велика кількість різнокаліберних вологих хрипів.

Невідкладна допомога:

Загальні заходи:

- положення сидячи з опущеними ногами при нормальному й підвищеному АТ, положення лежачи при зниженому АТ,

- оксигенотерапія 100 % зволоженим киснем  з розрахунку 1 л/10 кг маси.

- джгути на верхні і нижні кінцівки 

Нормалізація емоційного статусу:

- при нормальному й підвищеному АТ - морфін по 3 мг (0,3 мл) в/в дробно до одержання ефекту  або  до  досягнення загальної дози 10 мг (1 мл) або діазепам до 10 мг (до 2 мл);

- при зниженому АТ - натрію оксибутират в/в 20-30 мл 20 % дуже повільно (підвищення АТ + седативний ефект)

Зменшення переднаватаження (венозного повернення) при АТ не нижче 90/60 мм.рт.ст.:

- ізокет спрей 2,5 – 3,75 мг під язик, або нітрогліцерин (таблетки, аерозоль) під язик повторно через 3 хв. При відсутності ефекту або підвищеному А/Т ізокет 10 мг (нітрогліцерін) в/в крапельно в 200 мл 0,9 % натрію хлориду зі швидкістю 5 крап/хв (збільшуючи швидкість введення на 5 кап/хв кожні 5 хвилин) до одержання ефекту, контролюючи АТ (АТ повинне знижуватися на 15-20 % від вихідного, але не нижче 100-90/60 мм.рт.ст.).

- при підвищеному й нормальному АТ - фуросемід 40-80 мг (4-8 мл) в/в, при відсутності ефекту - повторити через 30 хвилин;

Зменшення  післянавантаження при високому АТ ізокет 10 мг (нітрогліцерін) в/в крапельно в 200 мл 0,9 % натрію хлориду зі швидкістю 5 крап/хв. Як варіант при відсутності ефекту - пентамін 1-2 мл 5 % (50-100 мг) в 200 мл натрію хлориду в/в крапельно під ретельним контролем АТ (кожні 2-3 хв),

Піногасіння:

- інгаляція кисню, через 70 % спирт (дистантні хрипи проходять через 10-15 хв інгаляції),

- в/в введення 10 мл 33 % етилового спирту в 15 мл 40 % глюкози, у виняткових випадках можливе ендотрахеальне введення (пункція тонкою голкою трахеї)

Контроль ЭКГ, ЧСС.

Госпіталізація після можливої стабілізації стану в блок інтенсивної терапії минаючи прийомне відділення.

Мінімально достатній АТ - 90 мм.рт.ст. при наявності клінічних ознак поліпшення перфузії органів і тканин.

Эуфілін при кардіогенному набряку легенів  доцільний при бронхоспазмі або вираженій брадикардії.

Глюкокортикоїдні гормони використають тільки при респіраторному дистресс-синдромі (аспірації, інфекції, панкреатиті, вдиханні подразнюючих речовин).

Серцеві глікозиди  доцільні при застійної серцевої недостатності, і/або  при тахісистолічній формі мерехтіння (тріпотіння) передсердь.

При аортальному стенозі, гіпертрофічній кардіоміопатії, тампонаді серця нітрогліцерин і інші периферійні вазодилятатори протипоказані.