Номер поверхні |
Номінальний розмір мм. |
Шорсткість |
Точність |
2; 18;11; 13; |
Торці діаметрів |
Rz20 |
h13 |
1; 17; |
Ø3 |
Rz20 |
h13 |
3;6; 9; 15; |
1max*45о |
Rz20 |
h13 |
4 |
Ширина 12 Довжина 11±0.9 |
Rz20 |
h14 |
5 |
Ø16 |
Rz20 |
h14 |
7 |
Ø 18,98 |
Ra10 |
h 7 |
8 |
Ø 20 |
Rz20 |
h 10 |
10 |
Ø21.99 |
Rz20 |
h 12 |
12 |
Ø27.99 |
Rz20 |
h 12 |
14 |
Ø 22 |
Rz20 |
c11 |
16 |
Ø 19 |
Rz20 |
h14 |
Проведемо аналіз технологічності базових поверхонь деталі.
Проведемо кількісний аналіз технологічності конструкції деталі:
- коефіцієнт обробки поверхонь:
, (1.5.1)
де - кількість всіх поверхонь, що обробляються.
- коефіцієнт уніфікованих поверхонь, що обробляються
, (1.5.2)
де - кількість уніфікованих поверхонь, що обробляються.
– коефіцієнт точності обробки:
, (1.5.3)
де - середнє значення точності обробки поверхонь, що дорівнює
, (1.5.4)
де - квалітет точності обробки поверхні;
- кількість поверхонь з таким квалітетом точності.
- коефіцієнт шорсткості обробки:
, (1.5.5)
де - середнє значення шорсткості обробки поверхонь, що дорівнює
, (1.5.6)
де - шорсткість обробки поверхні;
- кількість поверхонь з такою шорсткістю.
2 ВИБІР І ОБҐРУНТУВАННЯ СПОСОБУ ОТРИМАННЯ ЗАГОТІВКИ
Проводимо техніко-економічне обґрунтування отримання заготівки шляхом порівняння двох варіантів виготовлення: способом гарячого об’ємного штампування та з прокату.
Річний об’єм випуску деталі -24000 шт.
Матеріал деталі - сталь 45 ГОСТ 1050-88.
Маса деталі – 0,5 кг.
HB=210-240
Рисунок 2.1– Креслення деталі
Невказана шорсткість поверхонь .
За річним об’ємом випуску виробів та масою деталі встановлюємо згідно таблиці 5.1 тип виробництва - середньо серійний.
Двома можливими варіантами отримання заготівки є:
- прокат;
- гаряче об’ємне штампування.
Виконуємо ескіз заготовки, користуючись конфігурацією деталі за кресленням.
Для прокату:
Діаметр заготівки з прокату визначаємо за таблицею 23, [20], с. 182. Виходячи з максимального діаметру оброблюваної деталі Ø38,5h14мм та довжини деталі 117,6 h13мм визначаємо, що діаметр нашої заготівки при її довжині до 147мм буде дорівнювати 39-0,5мм.
Рисунок 2.2 – Ескіз заготівки із прокату
Приймаємо гарячекатаний прокат звичайної точності мм. Поле допуску на мм визначаємо за таблицею 62 [23], с.169.Для гарячекатаного прокату звичайної точності граничні відхилення рівні.Довжина заготівки буде складатися з довжини деталі за кресленням з добавленням припусків на підрізання торців
, (2.1)
де - номінальна довжина деталі за робочим кресленням,117,6 мм;
- припуск на кожну сторону заготівки для підрізування торця після відрізування, мм, визначаємо за таблицею 24 [20],с.183.
мм.
Граничні відхилення на довжину заготівки за таблицею 3 [23], с.171, котрі для різання заготівки діаметром 30-50мм дисковими пилками складають мм.
Тоді
мм.
Об’єм заготівки визначають за формулою:
, (2.2)
де - довжина стрижня (заготівки), см;
- діаметр заготівки (прокат), см.
см 3.
Масу заготівки визначаємо за формулою:
, (2.3)
де - густина матеріалу, кг/см 3.
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.