У атмосфері деморалізації і зневіри, яка охопила українське суспільство, з'являється державний діяч, який зумів вдихнути в суспільство віру у можливість знову з'єднати Україну і зробити її незалежною - - гетьман Петро Дорошенко (1666-1676). У 1666 р. правобережні полковники та козацька рада обрали П. Дорошенка гетьманом Правобережної України. П. Дорошенко здійснив військову реформу, створив постійне наймане 20-тисячне військо (сердюки), встановив митну лінію.
У січні 1667 р. у Андрусові Московське царство уклало з Річчю Посполитою політичну мирну угоду на 13 років. Московському царству поверталися Смоленськ, у її складі залишалися Лівобережна Україна, Київ передавався на 2,5 років Московський державі, Правобережжя переходило до складу Речі Посполитої. Запоріжжя перебувало під владою обох держав. Андрусівське перемир'я фактично перекреслювало Переяславський договір 1654 р., головною умовою якого був захист України від ворогів і зобов'язання царського уряду ніколи не віддавати Україну Речі Посполитої. Все це викликало обурення широких мас України. Після підписання Андрусівського миру Дорошенко розпочав боротьбу з Річчю Посполитою і визволив з-під її гніту Правобережну Україну. У боротьбі проти Речі Посполитої він спирався на союз з Кримським ханством, та на підписану ним угоду з Туреччиною. Дорошенко мав на меті об'єднати всі українські землі, досягти єдності та незалежності України. У 1667 р. Дорошенко веде своє військо на Галичину та домагається визнання широкої автономії Правобічної Гетьманщини та встановлення кордонів Речі Посполитої та Гетьманщини по річках Горинь та Збруч.
У 1668 р. П. Дорошенко організував похід на Лівобережжя, де йшло загальне антимосковське повстання. Під час повстання, у червні 1668 р., було вбито Лівобережного козацького гетьмана І. Брюховецького. 1669 р. Лівобережна та Правобережна Україна були об'єднані під владою гетьмана П. Дорошенка стала фактично незалежною. Наступ поляків на Правобережжя змусив Дорошенка повернутися на Правобережжя, залишивши на Лівобережжі Наказним гетьманом Дем'яна Многогрішного. У 1669 р. Многогрішного було обрано гетьманом Лівобережної України (1669-1672) після чого він розірвав союз з гетьманом Дорошенком і визнав владу Московського царя. Многогрішним були прийняті Глухівські статті (Конституція Гетьманщини у складі Московського царства з 27 пунктів) (1669), за якими в Україні зменшилася кількість московських воєвод у містах Гетьманщини до 5, у 5 містах, де воєводи залишалися, вони не мали права втручатися у справи місцевої адміністрації, податки збиралися тільки старшиною. Козацький реєстр складав ЗО тис. осіб, ще 1 тис. осіб, складало наймане гетьманом військо. Многогрішний поставив питання приналежності Києва до Гетьманщини, домагався, щоб кордони Гетьманщини та Речі Посполитої повести річкою Сож і приєднати до Гетьманщини Гомель.
Щоб скинути гніт Речі Посполитої та Московського царства, Дорошенко уклав військовий союз з Туреччиною (1669), прийняв протекторат Туреччини. За угодою з Туреччиною визнавалася єдина українська держава від Перемишля до Путивля, підтверджувалося право вільного та довічного обрання гетьмана, українці не повинні були сплачувати податки Туреччині.
У 1670 р. Туреччина оголосила війну Речі Посполитій. В 1672 р. з 12-тисячним загоном Дорошенко допомагав турецькій армії та кримський орді, які вибивали армію польського короля із Поділля. Армія козаків, турок та татар дійшла до Львова, після чого Річ Посполита пішла на підписання Бучацького мирного договору (1672), за яким Річ Посполита зрікалася влади на Правобережній Україні. Браддавщина і Південна Київщина переходили під контроль козацтва (гетьмана П.Дорошенка). За Бучацькою мирною угодою Туреччина захопила Поділля, а Річ Посполита зобов'язувалася сплачувати Туреччині щорічну данину. Під владою П. Дорошенка залишилася Наддніпрянщина, Південна Київщина, Брац-лавщина. Його спроби домовитись з Москвою заради об'єднання розірваних українських земель були зігноровані Москвою. У квітні 1673 р. сейм Речі Посполитої відмовився затвердити Бучацький мир і відновив війну, що тривала до 1676 р. Але по новому Жура-вненському миру Поділля залишалося під владою Туреччини, а Правобережна Україна - під владою гетьмана П. Дорошенка.
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.