У 1762 р. до влади прийшла Катерина П, що з великою підозрою ставилася до української автономії. На старшинський раді, що її скликав гетьман Розумовський у Глухові (1763) делегати ухвалили надіслати імператриці петицію з вимогами повернути Гетьманщині вольності в повному обсязі та створити на Лівобережжі парламент. В основі Глухівської петиції лежали посилання гетьмана й старшини на те, що їхня країна є окремим політичним та економічним цілим, пов'язаним з Росією лише в особі монарха. Петиція доповнювалася пропозицією зробити посаду гетьмана спадковою в родині Розумовських. Але стривожена автономістськими поглядами українського козацтва, Катерина II вирішує скасувати українську автономію взагалі. Перший удар імператриця нанесла по самому інституту гетьманства. 10 листопада 1764 р. Розумовський підписав добровільне зречення з гетьманства, і цим виконав бажання Катерини II «щоб навіть сама назва гетьманів зникла». Маніфест імператриці з цього приводу сповіщав, що влада в Україні переходить до Другої Малоросійської колегії, на чолі з генералом П.Румянцевим (генерал-губернатор Малоросії). Ця колегія складалася з чотирьох російських урядовців, чотирьох українських козацьких старшин, російського полковника прокурора. Поступово Друга Малоросійська колегія узурпувала всю повноту військової влади. У 1781 р. вона була скасована після того, як виконала головне своє завдання — ліквідувала автономний устрій Гетьманщини.
Маніфестом від 28 липня 1765 р. Катерина ліквідувала козацьке самоврядування на Слобожанщині, позбавивши місцевих козаків їх прав і привілеїв (їх перевели на статус звичайних «військових обивателів»).
Виконуючи свої функції, П. Румянцев та друга Малоросійська колегія, що складалася з чотирьох російських урядовців та чотирьох довірених представників старшини, готували ґрунт для здійснення подальших заходів щодо ліквідації залишків української автономії. Жорстоко карались прояви автономістських тенденцій, в той же час старшині пропонували привабливі посади в імператорському уряді, обіцяли зрівняти їх у статусі з російським дворянством. Спочатку Румянцев уникав проведення глибоких змін, намагаючись завоювати прибічників. До його канцелярії дістали призначення багато українців.
Сприятливі умови для знищення Січі і ліквідації запорозького козацтва склалися в результаті переможного закінчення російсь-ко-турецької війни 1768-1774 рр. У червні 1775 р., коли значна частина запорожців ще не повернулася з російсько-турецької війни, регулярні війська російської армії під командуванням генерал-аншефа П.Текелія вступили на територію Запоріжжя і почали просуватися до Січі. Після спільної боротьби проти турок і татар ні в кого з козаків це не викликало підозри. Війська увійшли в передмістя Січі, захопили артилерію, козацький флот і оточили фортецю. Старшинська рада вирішила не доводити конфлікт до кровопролиття і капітулювати. Після прочитання указу Катерини II про скасування Січі двотисячний січовий гарнізон склав зброю. Нападники зруйнували курені, пушкарню, верфі, майстерні, вивезли артилерію, січові регалії та архів. Інші війська також без бою захопили паланкові центри. Вищу січову старшину заарештували й віддали до суду. Кошового отамана П. Калнишев-ського було заслано до (Половецького монастиря. Близько половини всіх запорізьких земель було розподілено між російськими вельможами, а решта передана іноземним колоністам.
До самого адміністративного устрою Гетьманщини черга дійшла в 1781 р., коли у зв'язку з адміністративною реорганізацією всієї імперії на Лівобережжі було скасовано його традиційні 10 полків. На місці зліквідованого полково-сотенного устрою засновувалися три намісництва: Київське, Чернігівське й Новгород-Сіверське. За територією та організацією вони були ідентичні решті з ЗО губерній імперії. Одночасно українські адміністративні, судові та фінансові установи замінялися відповідними відгалуженнями імперської бюрократичної системи. У 1783-1784 рр. було розформовано козацьке військо, козацькі полки замінили на регулярні частини російської армії. Козацький стан був скасований і частина козаків опинилася у стані кріпаків або військових поселян.
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.