FПримітка. На символі зразка мегафункції відображено основні параметри, тому команда Show Parameter Assignments (показати призначення параметрів) і відповідний інструмент палітри для такого символа не діють. Продивитися параметри можна в текстовому файлі cmp.tdf;
ж)відкрити і продивитися текстовий файл cmp.tdf створеного примірника мегафункції та включити його до складу проекту: меню Project > Add Current File to Project.
3.4 Вставити до блок-схеми макрофункцію:
а) з метою індикації кількості одиничних
сигналів, визначених суматором, вибрати з файлу ../3lab/3libr.bdf макрофункцію
дешифратора семисегментного коду з інверсними виходами і вставити його до файлу
блок-схеми. Для цього двічі клацнути в полі файлу (або натиснути інструмент
вставлення символа) і в діалоговому вікні Symbol розгортанням каталогу
бібліотеки Libraries вибрати c:/quartus/libraries > others > maxplus2
> ім’я макрофункції, наприклад, 74246. Відтак встановити прапорець Insert
symbol as block (вставити символ як блок) та натиснути кнопку ОК – це вікно закриється,
а символ макрофункції буде прив’язаний до покажчика миші. Для вставлення його
до файлу блок-схеми клацнути в полі файлу, та зберегти файл (зникне зірочка в
рядку його заголовка);
б) настроїти параметри
макрофункції, для чого виділити (у разі потреби) її символ і натиснути
інструмент Properties (властивості) для виклику діалогового вікна Block
Properties (або В2 > Block Properties). З огляду на те, що в прикладі не
використовуватимемо вхід гасіння BIN та входи і вихід керування RBIN, LTN,
RBON, їх слід вилучити з блоку. Для цього на вкладці I/Os (входи/виходи), у
розділі Existing block I/Os (існуючі входи/виходи блоку) виділити рядок BIN і
натиснути кнопку Delete (видалити). Так само вилучаємо інші зазначені виводи
та натискаємо кнопку ОК – зміни переносяться на символ файлу блок-схеми.
Кнопкою B2 > AutoFit нормалізуємо розмір блоку. У разі потреби, так само
вставити до файлу блок-схеми інші макрофункції повторенням п. 3.4.
3.5 Вставити до блок-схеми примітиви і ввести імена портів:
а) вставити звичайним чином до файлу блок-схеми логічний
елемент І-НЕ (c:/quartus/libraries > primitives > logic > nand2) та
вхідні і вихідні порти (c:/quartus/libraries > primitives > pin >
input або output);
б) дати імена входам і виходам, для чого викликати
діалогове вікно Pin Properties (властивості виводу): двічі клацнути символ
порту (або виділити символ і натиснути інструмент Properties, або клацнути В2
по символу > Properties). Відтак на вкладці General (загальні) до рядка Pin
name(s) ввести ім’я сигналу, наприклад, sw1[7..1] та натиснути кнопку ОК.
Повторенням цих дій дати імена всім виводам ІС.
3.6 Виконати з’єднання компонентів блок-схеми:
а) інструментом ортогональних шин (Orthogonal Bus Tool)
провести шини між групою вхідних портів sw1[7..1], блоками 600sum та 74246 і
групою вихідних портів yd[7..0]. Крім того, вивести шину зі входів компаратора
cmp для подальшого з’єднання з блоком 600sum, а також для погашення
невикористовуваних свтлодіодів і знакомісця індикатора з’єднати порти VD[2..16]
та yо[7..0] з примітивами VCC (див. рисунок нижче);
б) інструментом ортогональних ліній (Orthogonal Node
Tool) з’єднати входи елемента І-НЕ з виходом компаратора cmp і портом sw2[1], а
його вихід – з портом VD[1] та зберегти файл.
FПримітки:
1. Для зручності виконання з’єднань доцільно нанести сітку з меню View > Show guidelines (позиціонування елементів у графічному редакторі завжди є прив’язане до сітки, а в символьному редакторі це можна зробити з меню Tools > Options > Block / Symbol Editor > Snap to grid > OK).
2. Більшість з’єднань можна виконати інструментом вибору
і гнучкого рисування Selection and Smart Drawing Tool (стрілка), який
автоматично перемикається на рисування необхідних ліній при підведенні його до
компонентів, блоків або виконаних з’єднань.
3. Під час з’єднання лінії з блоком на його облямівці з’являється символ трасувальника (Mapper).
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.