Проектування цифрових пристроїв на основі САПР QUARTUS II: Практикум, страница 33

и) ввести обов’язковий логічний блок (у даному випадку – мінімальної конфігурації) з метою пов’язати вихідні функції з вхідними (та, якщо є, проміжними) змінними: ІT > Logic Section > OK. Відтак між ключовими словами (BEGIN та  END;) розташувати курсор (з відступом Tab), ввести підсекцію булевих рівнянь: ІT > Boolean Equation > OK та вставити в утворений таким чином шаблон мовою AHDL через крапку з комою логічні рівняння, можна в декілька рядків (порожні рядки, у разі їх утворення, доцільно вилучити), наприклад:

BEGIN

       y1= a !& (x2 # (b !# c)); a = x1 # x3 # !x4; b = x1 & x4; c = x1 $ x4;

END;

Приклад: 500node.tdf.

FПримітки:

1. Ім’я в секції Subdesign обов’язково має збігатися з ім’ям проекту.

2.Необов’язкові прогалини між складниками у форматуванні формул, відступи і інтервали не мають значення, вони лише покращують стиль, легкий для читання та перевірки. Проте оператори мають точно відповідати синтаксису мови AHDL (інакше під час компіляції видається повідомлення про помилки та їх локалізацію – зазначаються номери рядків тексту і що в них є помилкове).

3.У TDF-файлі ключові слова виділяються синім кольором, дані для компілятора (у тому числі розділові знаки) та інформація взята в лапки – чорним, а довільна інформація (у тому числі коментарі, оточені з обох боків знаками „%” або відокремлені на початку рядка подвійним тире, які компілятор не сприймає) – зеленим. Якщо знаки набувають іншого забарвлення, це свідчить про те, що файл не включений до проекту або про синтаксичні (у сенсі мови AHDL) помилки, наприклад, пропущений розділовий знак (крапка з комою) між операторами. Змінити для певного файлу призначені за замовчуванням кольори можна з меню Tools > Options > Text Editor > Colors;

 к) зберегти файл, перевірити його на синтаксичні помилки (у разі потреби)та виконати компіляцію проекту, натиснути  OK в інформаційних віконцях за відсутності помилок (інакше виправити) та зачинити вікна компілятора;

л) виконати функціональне моделювання за допомогою редактора часових діаграм  Waveform Editor.

Приклад: 500node.vwf.

 м) виконати автоматичне порівняння часових діаграм з метою проаналізувати результати проектування: відкрити вікно одного з порівнюваних файлів (2ХХ.vwf з лаб. роботи №2, діаграми якого вважатимуться початковими) > натиснути інструмент порівняння (або команду з меню View > Compare...) > у діалоговому вікні двічі клацнути другий з порівнюваних VWF-файл (5ХХnode.vwf).

Відтак однойменні діаграми другого файлу автоматично накладаються на діаграми початкового файлу і набувають червоного кольору на ділянках, де вони збігаються; діаграми початкового файлу, відсутні в другому файлі, залишаються чорними, а діаграми другого файлу, відсутні в початковому, не відображаються. При цьому в полі Value рівні сигналів другого файлу зазначаються в дужках. Зняти накладання діаграм, у разі потреби, можна командою з меню View > End File Comparison.

1.2 Виконати синтез із використанням оператора таблиці відповідності Truth Table Statement на прикладі завдання 5.2, для чого дати ім’я новому проекту 5XXtab, створити однойменний текстовий файл і зберегти його із включенням до проекту. Відтак виконати такі дії: 

а) ввести заголовок (Title Statement), вхідні і вихідні вектори (SubdesignSection) та логічну секцію (Logic Section) – ці дії докладно описано у п. 1.1,д,е,и,приклад див. нижче;

б) між ключовими словами (BEGIN та END;) розташувати курсор (з відступом Tab) і ввести підсекцію таблиці відповідності: ІT > Truth Table Statementта вставити в утворений таким чином шаблон мовою AHDL: 1) заголовок таблиці (змінні у вигляді масиву або їх перелік через кому, потім, після відокремлювальної стрілки шаблону, так само функції у вигляді масиву або їх перелік через кому і в кінці залишити крапку з комою; 2) тіло таблиці в тому ж форматі, що й заголовок (кожний рядок відображає або значення змінних і функцій у вигляді кодів певної системи числення, або перелік логічних значень через кому – нагадує звичайну таблицю) і завершується крапкою з комою; у підсумку текстовий файл набуває вигляду як у наведеному нижче прикладі;