Відмінність між двома аспектами творчості може бути представлена, з одного боку, як творчість в області створення нових ідей і, з іншого боку, - як творчість в їх розробці - створенні нових виробництв і видів діяльності.
Розвиток обдарованості і творчі досягнення, на думку Торренса, вимагають взаємодії високої креативності, високої творчої мотивації і високого рівня знань і умінь. У розвитку творчого потенціалу дітей велика також і роль інтелектуального чинника. Попри те, що в невідібраних популяціях кореляції між показниками інтелекту і креативності були низькими, а в популяціях з високим інтелектом були відсутні, розвиток високої креативності спостерігався лише при інтелектуальних здібностях вище за середній рівень .
Положення про існування "інтелектуального порогу" підтримується багатьма психологами, що вважають, що творчість можливо лише при достатній базі знань і високому рівні аналітико-синтетичної діяльності і критичного мислення. Проте, на думку В.Н. Дружинина, рівень загального інтелекту служить не " порогом", а "верхнім обмежувачем" творчих досягнень людини. При цьому використовує або ні індивід дані йому від природи можливості, залежить від його мотивації, компетентності в обраній сфері творчості і від зовнішніх умов, які існують в суспільстві, тоді як "нижній інтелектуальний обмежувач" визначається вимогами діяльності, в якій індивід проявляє свою творчу активність.
Зв'язок між показниками інтелекту і креативності по тестах Торренса вивчався багатьма авторами.
Складність, неоднозначність і мінливість взаємозв'язків між показниками інтелекту і невербальної креативності в період з семи до десяти років були продемонстровані М.С.Єгоровою. Нею показані, що навіть якщо інтелект і креативність описують виразно різні синдроми, то вони все ж взаємодіють в процесі розвитку, впливаючи один на одного як безпосередньо, так і опосередковано. Виявилось, що рівень інтелекту в сім і десять років до деякої міри залежить від рівня креативності в шість і сім років відповідно, але не навпаки.
Лонгитюдний метод дозволив показати, що зв'язки між креативністю і інтелектом не зникають з віком, креативність і інтелект продовжують впливати один на одного, але вплив цей відстрочений і може бути помічено тільки при міжвіковому зіставленні[12].
На тих же принципах, що і тести, Торренсом були розроблені вправи для розвитку творчих здібностей до породження і виявлення альтернатив, висунення оригінальних ідей, розуміння суті проблеми, відкритості нового, розуміння гумору. Проте такі вправи, на думку автора, можуть грати лише допоміжну роль, тоді як ефективним методом є рішення реальних проблем, що цікавлять учнів.
Повертаючись до розгляду зв'язку інтелекту і креативності, хочеться зазначити, що в одних теоріях креативність визначається як дивергентна або переважно дивергентна здатність і протиставляється інтелекту, що ототожнюється з конвергентними здібностями. У інших теоріях креативність представляється важливою характеристикою інтелекту або вищого рівня його розвитку. У ряді теорій, навпаки, логічні інтелектуальні здібності включаються в структуру креативності як її необхідний компонент. Крім того, багато психологів розглядають рівень розвитку інтелекту як мінімальний поріг, необхідний для високого розвитку креативності, тоді як інші вважають цей рівень верхнім порогом, що обмежує її прояв і розвиток.
Незважаючи на різне розуміння місця і значення кожного з компонентів креативності і її співвідношення з інтелектом, більшість психологів солідарна в уявленні про те, що поняття творчі можливості невід'ємні від поняття обдарованість. Проте обдарованість, творчий потенціал зовсім не ототожнюються з показниками тестів креативності. Ці тести виявляють лише ті або інші передумови творчих здібностей, зв'язок яких з майбутніми досягненнями певною мірою підтверджений експериментально.
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.