Теоретичний аспекти креативності і її діагностики. Діагностика креативності молодших школярів, страница 12

Більшість тестів є модифікацією тестів Гилфорда або Торренса.Час проведення тестів 40 хвилин. Тести призначені для вікової групи від 5 до 15 років, проводяться в індивідуальній або груповій формі [Додаток 2].

2.2 Аналіз результатів діагностики креативності школярів  молодших класів

Дані проведеного тестування зведені в загальну таблицю . Нами були об'єднані результати тестів Е. Торренса Е. Тунік і експертної оцінки учителів.

Методи Торренса і Тунік  тісно взаємозв'язані між собою.

Аналізуючи результати тестування по методики Торренса можна помітити, що  середньому  за методикою Торренса учні набрали 153,91балів, що свідчить про середній рівень креативності в класі. Виняток становлять четверо учнів, рівень креативності яких вищий за середній.

Далі нами проводився аналіз тестування за методикою Е.Туник. Відсоток дітей, що набрали кількість балів вище за середній, складає більше 50%. Середній бал за цією методикою дорівнює 235,24.

Далі нами був проведений аналіз співвідношення експертних оцінок з результатами тестування по методиках Торренса і Тунік. В результаті аналізу можна сказати, що діапазон оцінок учнів з високим рівнем креативності варіює від 3 до 5. Також можна відмітити, що одні і ті ж учні набрали високу кількість балів по обох методиках, що підтверджує високий зв'язок між цими методиками.

Можна відмітити, що більшість дітей з утрудненням відповідають на питання пов'язані з моделюванням ситуації. Те ж саме можна сказати про завдання на удосконалення. З цими завданнями добре впоралися діти з високим рівнем креативності. Аналізуючи структуру чинників креативності можна відмітити, що серед чинників креативності, досліджуваних за методикою Торренса переважає чинник гнучкості(51%). Наступним йде чинник побіжності(24%), точності(15%) і оригінальності(10%) [Додаток 3].

Як можна бачити з таблиці 2.3. [Додаток 3] розподіл чинників креативності серед учнів по  методиці Е.Тунік є прямо протилежним. Тут веде є чинник точності(50%), далі слідує чинник оригінальності(26%), побіжності(15%) і гнучкості(9%).

Аналізуючи розподіл цих же чинників за експертними оцінками можна сказати, що у учнів переважає чинник побіжності, далі слідує чинник оригінальності, точності і гнучкості .

Можна зробити висновок, що методи діагностики креативності П. Торренса і Е. Тунік є надійними . Оцінка креативності цих методів є об'єктивною , а експертна оцінка учителів не повністю враховує креативність учнів. Можливо учителі мають суб,єктивну  точку зору, намагаються підігнати під свої стереотипи, а креативні дії визначають як маргінальні.

В результаті аналізу опитування нами також було з'ясовано, що діти, які характеризуються високим рівнем креативності по методиках Е.Торренса і Е.Тунік були охарактеризовані педагогами як  " непосидючі", " неуважні". При подальшому розпитуванні з'ясувалося, що " неуважність" і " непосидючість" пояснюється тим, що ці діти швидко вирішують завдання і починають займатися своїми справами, відволікати оточення. Чим вище результат за методикою, тим більше дітей оцінювалося як "гіперактивні і такі, що порушують  дисципліну".

В процесі проведення дослідження звернуло на себе  увагу наступне: високим значенням  показників креативності не завжди, але досить часто відповідають високі значення показників шкільної успішності. Можна зробити висновок, що дитина, що має високий творчий потенціал, буде частіше добре вчитися. Високим значенням показника успішності в навчанні не завжди відповідають високі значення показника креативності, вони можуть бути і дуже низькими, що свідчить про те, що для досягнення успішності в навчанні не обов'язкова наявність творчого потенціалу, що підтверджує нашу гіпотезу.

Висновки

Проведений теоретичний аналіз психолого-педагогічної літератури показав, що проблема креативності є однією із стержневих і суперечливих проблем в психології. Розвиток креативності школярів в умовах учбово-виховного процесу так само є серйозною і актуальною проблемою.