Теоретичний аспекти креативності і її діагностики. Діагностика креативності молодших школярів

ДНІПРОПЕТРОВСЬКий університет економіки та права

імені Альфреда нобеля

КАФЕДРА праКТИЧної ПСИХОЛОГІЇ

КУРСОВА РОБОТА

на тему______________________________________________

____________________________________________________

Дніпропетровськ – 2012

ЗМІСТ

Вступ

Актуальність дослідження.  Зростаюча потреба суспільства в людях, здатних творчо підходити до будь-яких змін, нетрадиційно і якісно вирішувати існуючі проблеми, обумовлена прискоренням темпів розвитку суспільства і, як наслідок, необхідністю підготовки людей до життя в умовах, які швидко міняються.

Держава  робить акцент на розвиток креативних здібностей учнів, індивідуалізацію їх освіти з урахуванням інтересів і схильностей до творчої діяльності. Одним із засадничих принципів оновлення змісту освіти є його особова орієнтація, що припускає опору на  досвід учнів, актуальні потреби кожного учня.У зв'язку з цим гостро постало питання про організацію активної пізнавальної і творчої діяльності учнів, сприяючої накопиченню творчого досвіду молодших школярів, як основи, без якої самореалізація особистості на подальших етапах безперервної освіти стає малоефективною.

Однією з умов розвитку креативності у школярів, особливо молодших класів є підготовленість психологів і педагогів до роботи в режимі заохочення розвитку креативності. Знання психологів і педагогів про особливості роботи по заохоченню креативності, розуміння феномену креативності в сучасних умовах, уміння діагностувати креативність, здатність створювати поле креативності в освітньому процесі, уміння і прагнення до взаємодії в режимі заохочення креативності визначають підготовленість психолога і педагога. Саме підготовленість психологів і педагогів працювати в режимі заохочення креативності на даний момент є актуальною і затребуваною.

Незважаючи на велике число досліджень, спрямованих на вивчення креативності, різноманіття аспектів і підходів у визначенні природи креативності, у виділенні умов реалізації і розвитку креативних властивостей особистості значний круг питань залишається недостатньо розробленим.

Теоретичні положення, що розкривають доцільність дослідження креативності дітей молодшого шкільного віку розглянуті в роботах  Л.С. Виготського, Ю.Е. Гільбуха, Н.Є. Веракса, О.М. Гарнец, В.Т. Кудрявцевої, Є.Л. Яковлевої та ін.

На підставі численних досліджень (В.М. Дружинін, О.В. Брушлинський, Д.Б. Богоявленська, С.Л. Рубінштейн, М.С. Лейтес, Б.Г. Ананьєв, Б.Г. Теплов, А.Г. Ковальов, И.И. Ильясов, Н.Б. Шумакова, В.И. Панов, М.А. Холодната ін.) встановлено, що особливо актуальним для розвитку креативності є молодший шкільний вік. З одного боку спостерігається зниження творчої активності у дітей, а з іншою глибокі зміни, що відбуваються в психічному розвитку молодшого школяра що свідчать про широкі можливості творчого розвитку на цьому етапі.

У експериментальних психологічних дослідженнях Р.М. Грановської, В.Н. Дружиніна, О.О. Леонтьєва та ін. розглядаються питання розвитку креативних здібностей учнів, особливості їх формування в учбовій і внеучбової діяльності.