Надання невідкладної допомоги кардіологічним хворим на догоспітальному етапі: Практичні рекомендації. Частина ІІ (ЕКГ обстеження. Аналіз електрокардіограми), страница 8

5. Повна АВ-блокада. Передсердя і шлуночки збуджується незалежно один від одного. Частота скорочень передсердь перевищує частоту скорочень шлуночків. Однакові інтервали  PP і однакові інтервали  RR, інтервали  PQ варіюють. Причини: повна АВ-блокада буває вродженою. Надбана форма повної АВ-блокади виникає при інфаркті міокарду, ізольованій хворобі провідної системи серця (хвороба Ленегра), аортальних вадах, прийомі деяких лікарських засобів (серцевих глікозидів, хінідіну, прокаїнаміду), ендокардиті, гіперкаліємії, інфільтративних захворюваннях (амілоїдоз, саркоїдоз), колагенозах, травмах, ревматичній атаці. Блокада проведення імпульсу можлива на рівні АВ-вузла (наприклад, при вродженій повній АВ-блокаді з вузькими комплексами  QRS), пучка Гіса або дистальних волокон системи Гіса—Пуркінье.

III. Визначення електричної осі серця. Напрям електричної осі серця приблизно відповідає напряму найбільшого сумарного вектора деполяризації шлуночків. Орієнтовним способом визначення ЕВС  є правило руки: перші три стандартних відведення беруть в руки. Якщо найбільша амплітуда зубця  R в І відведенні (знаходится в лівій руці) – лівограма,  якщо найбільша амплітуда зубця  R в ІІ відведенні (знаходится в правій руці) – правограма, якщо найбільша амплітуда зубця  R в ІІІ відведенні (знаходится посередині) – нормограма Для визначення напряму електричної осі серця можна  підрахувати алгебраїчну суму  зубців амплітуди комплексу  QRS у відведеннях  I, II і aVF (з амплітуди позитивної частини комплексу відняти амплітуду негативної частини комплексу).  Найбільш точним методом  є визначення кута альфа, шляхом побудови сумарного вектору з амплітуд зубців  R І і ІІІ стандартних відведень.

А. Причини відхилення електричної осі серця вправо: ХОЗЛ, легеневе серце, гіпертрофія правого шлуночку, блокада правої ніжки пучка Гіса, боковий інфаркт міокарду, блокада задньої гілки лівої ніжки пучка Гіса, набряк легенів, декстрокардія, синдром  WPW. Буває в нормі. Схожа картина спостерігається при неправильному накладенні електродів.

Б. Причини відхилення електричної осі серця вліво: блокада передньої гілки лівої ніжки пучка Гіса, нижній інфаркт міокарду, блокада лівої ніжки пучка Гіса, гіпертрофія лівого шлуночку, дефект міжпередсердної перетинки типу ostium primum, ХОЗЛ, гіперкаліємія. Буває в нормі.

В. Причини різкого відхилення електричної осі серця вправо: блокада передньої гілки лівої ніжки пучка Гіса  фоні гіпертрофії правого шлуночку, блокада передньої гілки лівої ніжки пучка Гіса при бічному інфаркті міокарду, гіпертрофія правого шлуночку, ХОЗЛ.

IV. Аналіз зубців і інтервалів. Інтервал ЕКГ  — проміжок від початку одного зубця до початку іншого зубця. Сегмент ЕКГ  — проміжок від кінця одного зубця до початку наступного зубця. При швидкості запису 25  мм/з кожна маленька клітинка на паперовій стрічці відповідає 0,04  с.

А. Нормальна ЕКГ в 12  відведеннях

1. Зубець  P. Позитивний у відведеннях  I, II, aVF, негативний в aVR, може бути негативним або двофазним у відведеннях  III, aVL, V1, V2.

2. Інтервал  PQ. 0,12—0,20  с.

3. Комплекс  QRS. Ширина  — 0,06—0,10  с. Невеликий зубець  Q (ширина <  0,04  с, амплітуда <  2  мм) буває у всіх відведеннях окрім aVR, V1 і V2. Перехідна зона грудних відведень (відведення, в якому амплітуди позитивної і негативної частини комплексу  QRS однакові) звичайно знаходиться між V2 і V4.

4. Сегмент  ST. Звично на ізолінії. У відведеннях від кінцівок в нормі можливі депресія до 0,5  мм, елевація  до 1  мм. В грудних відведеннях можливий підйом ST до 3  мм опуклістю вниз (синдром ранньої реполярізациі шлуночків).