Вплив самооцінки на рівень успішність студентів, страница 3

Переживання, які входять до складу самосвідомості виникають передусім в тісному з’язку з самими різноманітними знаннями особистості про себе, які вона отримує в процесі її діяльності. Наприклад, людина дізнається про особливості власної мотиваційної сфери діяльності і поведінки через усвідомлення значущості для неї тих чи інших об’єктивних факторів, подій. Однак знання про них розвиваються поступово, відповідно і оцінка його, і розвиток відношення до пізнаного в собі знаходиться в безпосередній залежності від результатів самопізнання. Процесуальність моментів самопізнання, поступовий вплив знання про себе обумовлюють і лабільність, динамічність переживання, а також і пов’язане з ними самовідношення (25,116). Так, наприклад, при певних життєвих умовах у людини може виробитись таке емоційно-ціннісне відношення до себе, в складі якого велику роль гратимуть елементи низької самооцінки, хоча воно може бути неадекватним справжній цінності особистості. Зазвичай таке відношення до себе повязане з цілим комплексом психічних якостей, які реалізуються певним стилем поведінки.  Неадекватна самооцінка не дозваляє сформувати стійке і стабільне поняття про себе. Люди з низькою самооцінкою відрізняються великою вразливістю, гостро реагують на все, що стосується їх особи. Реакція на жарт, сміх, зауваження в їхню сторону може мати ультрапарадоксальний характер, негативні оцінки оточуючих дуже хвилюють їх і глибоко ними переживаються. Страх перед негативними характеристиками в свій бік і велика ранимість викликає в людей з низькою самооцінкою стремління обмежити соціальні контакти і перебувати в психологічній ізоляції. Потребу в спілкуванні, в контактах з іншими людьми вони намагаються реалізувати в видуманому світі фантазії, в неіснуючих мріях. В поведінково-діяльнісній сфері такі люди можуть бути непослідовними, нерішучими, вони діють весь час дивлячись на оточуючих, шукаючи в них схвалення своїх дій і вчинків, щоб таким чином самоствердитись (25,110). Дана форма прояву особистості з пониженою самооцінкою не є єдиною, це всього лише один з можливих її описів, індивідуальних варіацій тут може бути безкінечна кількість. Однак суть зводиться до того, що особистість з низькою самооцінкою відрізняється нестійким внутрішнім світом, не має твердої і послідовної лінії поведінки в спілкуванні, у взаємовідносинах з іншими людьми.

Адекватне ж усвідомлення і послідовне емоційно-ціннісне відношення особистості до себе, наприклад, в таких формах, як гордість, самоповага, вимогливість, совість та багато інших подібних якостей є центральною ланкою її внутрішнього психічного світу, яка забезпечує його єдність і цілісність, узгоджуючи і впорядковуючи внутрішні цінності особистості, прийняті нею по відношенню до себе (25,там само).