Вплив самооцінки на рівень успішність студентів, страница 10

Таблиця № 1. Особливості поведінки людей з різним рівнем самооцінки.

Стаючи студентом і вливаючись в новий колектив, колишній учень змінює групу своєї приналежності, а це викликає певні зміни самооцінки і очікуваної оцінки, як правило в кращу сторону (13,47). При цьому велику роль грає його ретроспективна самооцінка, яка базується на вже досягнутих в школі успіхах чи невдачах в навчанні. Однак з часом рівень знань студентами своїх товаришів зростає і вони можуть висловлювати більш точні оціночні судження відносно інших. Тобто безпосередньо проявляються і оцінюються особистісні якості кожного члена студентського колективу. При відсутності певного рівня розумових, вольвих, емоційних, поведінкових, мотиваційних і інших якостей студент не може успішно навчатись, тому що не здатний виконати тих вимог, які ставить перед ним навчальний процес. На нашу думку, це може бути пов’язане з неадекватною самооцінкою студента і вищенаведені якості можуть в нього бути, але при цьому не проявлятись чи нераціонально поєднуватись (при завищеній самооцінці) в поведінково-діяльнісній сфері . В той же час період професійної адаптації є найважливішим в процесі становлення професіонала любої сфери діяльності. Саме в цей час проходить поєднання на практиці вимог професії до людини і її можливостей. Від успішності діяльності в цей період, її емоційної привабливості, багато в чому залежить укріплення її професійної мотивації, подальший професійний і особистісний розвиток (11,60). Важливим показником успішності формування самооцінки педагогічних здібностей у студентів є динаміка повноти усвідомлення ними своїх професійно важливих якостей (12,88).

З цього приводу знову приведемо цитату з книги Абрахама Маслоу: ”Життя можна розглядати як процес послідовних виборів. В кожній точці є вибір прогресивний і є регресивний. Можна рухатись в сторону захисту, безпеки, боязні; але по іншу сторону є вибір, який може привести до особистісного росту.”

Розділ 2. Експериментальне дослідження

2.1 Опис методик

Всі методики, які застосовуються для визначення самооцінки, поділяються на прямі і непрямі.

Прикладом прямих методик може бути проба французького психіатра де Греефа. При її проведенні в індивідуальній розмові учню показували намальовані на аркуші паперу три однакові кола і говорили: перше коло умовно означає твого вчителя, друге – тебе, третє – твого товариша. Від кожного кола потрібно опустити вниз лінію. Від того, хто самий розумний – відпускаємо саму довгу лінію; від того хто найменше розумний – саму коротку; від того хто має середні знання – середню. За допомогою цієї методики де Грееф виявив підвищення самооцінки в певної категорії розумово відсталих дітей (16,12).