Вплив самооцінки на рівень успішність студентів, страница 13

Щодо нашої вибірки, то вона складалась переважно з студентів другого курсу, які навчаються на історико-соціологічному факультеті (24 студенти)  і факультеті математики та інформатики (6 студентів). Їх вік в середньому 18 - 19 років. З 30 студентів шестеро були чоловічої статі, а решта 24 – жіночої. Їх успішність досить широко варіює.

Дана вибірка не є дуже репрезентативною, тому що кількісно обмежена і складається лише з студентів другого курсу. Однак для перевірки нашої гіпотези і виконання ряду інших поставлених перед даним дослідженням завдань її все ж таки можна використати.

2.3 Аналіз і узагальнення результатів дослідження

Провівши експериментальне дослідження самооцінки, ми отримали результати, які потребують подальшої обробки. Однак перед тим як подати дані, отримані за допомогою методик, потрібно сказати, що вони виявились неодинаково ефективними при визначенні самооцінки. Так, методика вербальної діагностики самооцінки особистості взагалі виявилась нечутливою до досліджуваного феномену. Набрана кількість балів кожним з обстежених потрапляла в діапазон від 46 до 128 балів. Цей діапазон досить широкий і вказує на низький рівень самооцінки оптантів. Відповідно  вся вибірка має низький рівень самооцінки, чого бути не може. Тобто, на нашу думку,  можна говорити про недоречність використаня  цієї методики в подібних дослідженнях.

Наступна методика під назвою Інтегральна самооцінка особистості “Хто я є в цьому світі” дала діаметрально протилежні результати. Після інтерпретації відповідей піддослідних виявилось, що 21 оптант (70% вибірки) має тенденцію до завищення самооцінки, 8 обстежених (27% вибірки) мають адекватну самооцінку і лише 1 оптант (3% вибірки) має завищену самооцінку. Тобто на  відміну від попередньої методики ця є більш досконалою і придатною для визначення рівня самооцінки особистості. На нашу думку, це повязано з тим, що вона диференціює самооцінку на пять рівнів (адекватна самооцінка, явно завищена і явно занижена самооцінка, тенденція до завищення і тенденція до заниження самооцінки), тому зважаючи на отримані результати, можна сказати, що ця методика більш правдиво ніж попередня (хоча, на нашу думку,  все ж недостатньо) відображає реальний рівень самооцінки кожного оптанта сформованої нами вибірки. Надалі для підтвердження нашої гіпотези будуть використовуватись результати саме цієї методики.

Адекватна самооцінка – біля 40 балів ( +/- 5) Тенденція до завищення – 46-59 балів Тенденція до заниження – 34-21 бал Явно завищена самооцінка – 60-70 балів Явно занижена самооцінка – 20-10 балів

Однак повернімося до даних, отриманих в результаті обробки відповідей піддослідних. Таблиця, в якій вони знаходяться, міститься в додатку №1. В ній же, в окремійколонці, вміщено і середні бали за екзамени, здані протягом трьох семестрів, які виступатимуть для нас в якості критерію успішності студентів. Для кращої наочної демонстрації рівнів самооцінки обстежуваних нами була побудована наступна діаграма, де зафіксовано всі індивідуальні показники.

Адекватна самооцінка – біля 40 балів ( +/- 5)

Тенденція до завищення – 46-59 балів

Тенденція до заниження – 34-21 бал

Явно завищена самооцінка – 60-70 балів

Явно занижена самооцінка – 20-10 балів

Відсоткове співвідношення всіх рівнів самооцінки, виявлених у піддослідних, нами буде показане також у вигляді діаграми.

- адекватна самооцінка

У відповідності з ключем маємо наступні характеристики рівнів самооцінювання, приведені  нижче в таблиці  № 2.

Таблиця № 2