Вони рідко працюють з класичними творами, адже їхньою головною метою є ознайомити місцевих глядачів з останніми кінопроектами. Таким чином, якість їхнього продукту обумовлена тим, наскільки добре вони розуміють оригінал. Хоча, його можна прослуховувати стільки разів, скільки автор субтитрів вважатиме за потрібне, однак певні фрагменти можуть так і залишитись незрозумілими (наприклад, через фонові шуми) [30, c. 49].
У розпорядженні авторів аматорських субтитрів є ряд безкоштовних програм та демоверсій програм для створення субтитрів та їхньої вставки у фільм. Процес вставки субтитрів у фільм не буде складним навіть для недосвідчених у цій сфері користувачів. В аматорському субтитруванні не існує чітких обмежень щодо кількості рядків в одному субтитрі, та автори-професіонали усвідомлюють, що фізичне сприйняття людини обмежене: оскільки вони також є кіноглядачами, вони тяжіють не перевищувати встановлену оптимальну кількість рядків тексту в одному субтитрі – два. В аматорському субтитруванні також немає кордонів для кількісного застосування символів на рядок. Однак, проблема такого роду субтитрування полягає, головним чином, не в тому, аби стиснути текст перекладу до 30-ти знаків в одному рядку, щоб полегшити сприйняття глядачами кіноповідомлення, а в якості вихідного матеріалу та ерудиції та компетенції перекладача [30, c. 50].
Постає питання, чи є в аматорського субтитрування майбутнє. Оскільки існує простий доступ до безкоштовних програм для створення субтитрів, то з технічної точки зору будь-хто, у кого є ПК, доступ до Інтернету та копія фільму, може створити свої власні субтитри та завантажити їх в мережу. Чому люди це роблять? Для цього є два раціональних пояснення: зробити собі ім’я, першим створивши субтитри до виходу популярного фільму, та надати Інтернет-спільноті можливість переглядати фільми не англійською мовою. Якби автори субтитрів в Інтернеті мали доступ до офіційних сценаріїв замість низькоякісних матеріалів, і субтитровані ними фільми вважались законними та офіційно доступними, то кінцевий продукт можна було б порівнювати з професійними кінематографічними роботами.
На наступне питання про те, чи загрожує аматорське субтитрування роботам професійних авторів, важко дати відповідь, допоки залишається відкритим питання, чи фільми, доступні в Інтернеті, можуть протистояти фільмам на великому екрані та DVD. Панує думка, що завжди буде попит на обидва джерела кінофільмів. При цьому фільми, розповсюджені в мережі, стануть більш професійними [30, c. 56].
Субтитрування фільмів приносить велику суспільну користь. Мова йде не лише про створення, так званого, “мосту” між різними національними культурами. Субтитри дозволяють людям з вадами слуху переглядати улюблені телевізійні передачі та кінострічки. Проте, процес створення субтитрів саме для такої категорії людей вимагає від автора субтитрів додаткової підготовки, задля забезпечення зручності та зрозумілості при читанні субтитрів, враховуючи їхні фізіологічні особливості.
Перегляд фільму – це суто процес розшифровки інформації, поданої через різноманітні канали (мовлення, звук та зображення). Читання фільму складний процес. Не можна сказати, що глядач завжди одержує повний доступ до суті аудіовізуальних текстів (це стосується й людей без слухових вад). Для людей з певними слуховими вадами цей процес виявляється набагато складнішим. Як такі люди сприймають світ? Як вони читають слова (субтитри)? Скільки інформації вони потребують, щоб повністю зрозуміти значення? Коли для них слів є забагато? А коли замало? Тільки тоді, коли автори субтитрів знайдуть відповіді на ці запитання, вони знатимуть, що насправді потрібно їхній цільовій аудиторії, а також, як багато та яку інформацію представляти в тексті, як структурувати цю інформацію, які використовувати лінгвістичні та стилістичні прийоми, щоб спростити розуміння інформації [31, c. 156].
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.