Процеси оптимізації використання збутового потенціалу промислових підприємств, страница 16

Покращання готовності підприємств-виробників до поставки товарів сприяє тому, що дистрибуційна сфера може пришвидшити оборотність своїх товарних запасів, оскільки вона зможе підтримувати запаси на нижчому рівні. Загалом такий підхід вписується у викладену раніше дилему фізичного розподілу товарів, яка полягає в пошуку компромісу між рівнем сервісу поставки для клієнтів і витратами на забезпечення цього сервісу.

Основними "кваліфікаційними" характеристиками дистрибуційної системи є витрати і термін поставки та їх співвідношення. Безумовно, одночасна оптимізація перших двох характеристик проблематична, однак за рахунок однієї з них можна покращити їх співвідношення.

Графічно даний варіант оптимізації можна представити у вигляді наступного графіку, зображеного на рис. 8.

Рис. 8 Залежність дистрибуційних витрат від кулькості проміжного складування

Таким чином, якщо збільшується кількість проміжних складувань, зменшується шлях транспортування і транспортні витрати до споживача, однак зростають витрати утримання запасів, зокрема складські витрати.

Під час доведення матеріального потоку до споживача необхідність складування продукції зумовлена наявними коливаннями циклів виробництва, транспортування та її споживання. І це дає змогу подолати часові, просторові, кількісні та якісні невідповідності між наявністю та потребою продукції у процесі виробництва і споживання. Тому ефективність логістичної системи залежить також і від складської системи, від умов якої залежить якість продукції, ритмічність та організованість виробництва і транспортування, рівень використання потужності підприємства, оптимізація транспортних вит­рат, непродуктивні витрати робочого часу тощо..

Переважно в мережі фізичного розподілу існують декілька маршрутів (чи фізичних каналів). Вибір потрібного маршруту істотно впливає на рівень обслуговування споживачів та на рівень сукупних запасів в системі розподілу. Цей вплив необхідно враховувати, вибираючи метод розподілу, що характеризується способом транспортування, змістом складської системи, кількістю ешелонів та розміщенням запасів товарів.

§  Спосіб транспортування безпосередньо впливає на рівень запасів і рівень обслуговування споживачів, оскільки це визначає і рівень витрат ресурсів, і рівень витрат часу.

Отже, результатом прийняття варіанта збутової політики та обґрунтування логістичної стратегії повинні бути предметні логістичні рішення перспективного та поточного плану, серед яких:

§  прогнозування попиту та планування потреб дистрибуції;

§  управління запасами і обслуговування клієнтів;

§  вибір каналів дистрибуції;

§  уникнення цільових конфліктів у збуті.

При розробці стратегії управління запасами, перш за все слід відповісти на наступні питання, які постають перед виробником:

§  чи потрібні запаси готової продукції, чи ні;

§  якщо необхідні запаси готової продукції, то якого рівня;

§  чи увесь асортимент готової продукції має бути в запасі;

§  чи доцільно управляти рівнем запасів готової продукції;

§  які моделі доцільно застосовувати в управлінні збутовими запасами;

§  які межі оптимізації управління запасами доцільно вибрати;

які критерії оптимізації необхідно використати [8, С. 313-314].

Отже, перше питання полягає у підтвердженні чи запереченні необхідності запасів як такових. З одного боку, будь-який запас – це насамперед додаткові витрати на його формування, зберігання, утримання, з іншого боку – наявність запасів у певному місці, в певний час – це підвищений рівень обслуговування, що сприяє зберіганню існуючих споживачів і залученню нових. Виробник у такому випадку змушений знайти компенсацію все більших витрат в інших сферах своєї діяльності, або ж відмовитись від досягнення мети – підвищення рівня обслуговування.