Наступні етапи стосуються як вибору транспортно-складських технологій, що конкретизує попередні етапи, так і визначення необхідності створення додаткових (елімінацій наявних) потужностей збутової сфери.
Індефікуючи логістику дистрибуції як управління переміщенням виготовлених під час виробництва матеріалів, частин, напівфабрикатів чи готових виробів до покупців або місць кінцевого споживання, можна за аналогією із логістикою виробництва теж виокремити три стадії: проектування дистрибуції, планування та власне фізичний розподіл. Водночас уже на першій стадії стає очевидним, що проектування системи дистрибуції товарів повинно ґрунтуватися на вибраній ринковій стратегії підприємства. І це однаковою мірою стосується логістичного аспекту дистрибуції, тобто матеріалізації логістичних функцій, таких, як транспортування, управління запасами, обслуговування споживача тощо.
Логістична типологія викладених ринкових стратегій подана в контексті відомих чи нових варіантів доставки замовлення до клієнта.
Логістичний продукт Концепція поведінки |
Відомі способи доставки |
Нові способи доставки |
Конфронтація з логістичними стратегіями конкурентів |
Максимізація конкуренції |
Запуск нового шляху до клієнта |
Уникання конфронтації з логістичними стратегіями конкурентів |
Зміна форм дистрибуції |
Максимізація рівня обслуговування клієнта |
Рис. 7 Основні ринкові логістичні стратегії
Подані на рис. 7 варіанти логістичних стратегій розташовані в двох координатах: з одного боку, це ставлення до конкуренції ("сповідування" або "уникнення"), з іншого боку, це ставлення до технологій доставки (використання традиційних чи оригінальних способів доставки). Це означає такі логістичні альтернативи:
§ використання відомих чи впровадження нових транспортно-складських технологій, технологій обслуговування споживача тощо;
§ логістична стратегічна орієнтація на покупців чи на конкурентів, тобто орієнтація на покупців як уникнення конкуренції чи орієнтація на конкурентів як конкурентна боротьба.
Аналіз поданих на рис. 7 варіантів логістичних стратегій допомагає виокремити сучасні тенденції в їх реалізації. Очевидно, що полярними можна вважати стратегію "максимізація конкуренції" і стратегію "максимізація рівня обслуговування клієнта" як такі, у яких відрізняються обидві координати. Як свідчить досвід провідних компаній, стратегія "максимізації конкуренції" реалізується за допомогою виключення посередніх ланок і скорочення циклу дистрибуції. Натомість, стратегія "максимізації задоволення споживача" часто реалізується у формі мережевого маркетингу. [2, C. 80-82]
Особливе місце серед розглянутих логістичних стратегій займає стратегія радикальної зміни форми дистрибуції товарів у напрямку підвищення корисності місця для клієнта. Йдеться про встановлення найістотніших аспектів обслуговування клієнта. Одним із ефективних інструментів дослідження клієнтів з такими преференціями можна запропонувати метод, основою якого є припущення, що клієнт, приймаючи рішення про придбання, йде на усвідомлений компроміс, надаючи перевагу певній характеристиці перед іншою [4, с. 12].
Стосовно логістичного обслуговування за основу приймаються три важливі елементи обслуговування: надійність поставки, цикл замовлення, умови кредиту. Зважаючи на кількісні характеристики названих елементів обслуговування, представницька група клієнтів здійснює ранжування комбінацій в кожній парі елементів обслуговування.
1. Отримання такої інформації є корисним з кількох причин. По-перше, об'єктивізується вимірювання значення кожного елемента обслуговування як для наявного, так і для потенційного клієнта. По-друге, уможливлюється зважена оцінка рівня обслуговування клієнта. По-третє, створюють можливі диференціації обслуговування та сегментації ринку логістичних послуг. По-четверте, сприяють розробленню критеріїв оцінки рівня обслуговування клієнта. По-п'яте, уможливлюється порівняльна оцінка ефективності логістичної діяльності у сфері обслуговування клієнта [1, с. 117].
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.