Мета й завдання курсового проектування з курсу „Екологічна експертиза”. Вказівки щодо його виконання, страница 13

і –тої речовини зі шкідливістю сірчистого газу, визначається за табл. 1.

Таблиця 11-  Безрозмірна константа у відповідності з класом небезпечності речовин

Увага, треба запам’ятати!

Значення КНП розраховують за умови, коли М_i/ ГДК_i>1.

При М_i/ ГДК_i<1 значення КНП не розраховуються і прирівнюються до нуля

Для розрахунку КНП за відсутності середньодобових значень гранично допустимих концентрацій використовують значення максимально-разових ГДК, ориєнтовано безпечних рівнів впливу (ОБРВ) або зменшені в 10 разів значення гранично допустимих концентрацій речовин в повітрі робочої зони.

Для речовин, для яких відсутня інформація про ГДК або ОБРВ, значення КНП прирівнюються до маси викидів даної речовини.

За величиною КНП підприємства поділяються на 4 категорії небезпечності. Граничні умови для виділення підприємства за категоріями небезпечності наведено в табл. 12.

Таблиця 12 - Категорії небезпечності підприємств і граничні значення КНП

Категорія небезпечності	Значення КНП	СЗЗ, м
I	106	1000
II		500
III		300
IV		100

Для оцінки впливу об'єкта експертизи на повітряний басейн і мікроклімат

Проводиться розрахунок величин гранично допустимих викидів.

Розрахунок величини гранично допустимих викидів (ГДВ) шкідливих речовин (ШР) в атмосферу з одиночного джерела.

Правила встановлення ГДВ шкідливих речовин промисловими підприємствами регламентуються ДЕРЖСТАНДАРТ 17.2.3.02-78.

Алгоритм розрахунку ГДВ складений на підставі ОНД-86, методом розрахунку концентрацій в атмосферному повітрі шкідливих речовин.

Розрахунок дозволяє визначити величину ГДВ шкідливої речовини з одиночного джерела при заданій висоті димаря й фонової концентрації даної шкідливої речовини в приземному шарі повітря, г/с:

ГДВ = , де ГДК - гранично допустима (максимальна разова) концентрація шкідливої речовини в приземному шарі повітря (визначається за Списком Мінздраву України)

С_ф– фонова концентрація шкідливої речовини в приземному шарі повітря, мг/м³;

Н-висота джерела викиду (димаря) над рівнем землі,м;

V₁– витрата газоповітряної суміші, м³/с;

, де Q– кількість що викидається газоповітряної суміші, м³/годину;

Δt– різниця температур газоповітряної суміші, м³/годину:

Δt = t_г – t_п,

tг, tв– температура відповідно газоповітряної суміші, що надходить в атмосферне повітря, та повітря ⁰С;

А-коефіцієнт, що залежить від температурної стратифікації атмосфери.

Значення коефіцієнта  А, що відповідає несприятливим метеорологічним умовам, при яких концентрація шкідливих речовин в атмосферному повітрі максимальне, приймається залежно від географічного регіону місцевості, де розташоване джерело забруднення:

160– для України північніше 52⁰ північної  широти, для розташованих на Україні джерел висотою менш 200 м у зоні від 50 до 52⁰ північної  широти. – 180, а південніше 50⁰ північної  широти-200 м.

F- безрозмірний коефіцієнт, що враховує швидкість осідання шкідливих речовин в атмосферному повітрі, приймається рівним: для газоподібних шкідливих речовин і дрібнодисперсних аерозолів (пилу й золи, швидкість упорядкованого осідання яких практично дорівнює нулю) - 1;

для великодисперсних аерозолів при середньому експлуатаційному коефіцієнті очищення викидів не менш 90% - 2; від 75 до 90% - 2,5; менш 75% і при відсутності очищення - 3.

m і n - безрозмірні коефіцієнти, що враховують умови виходу газоповітряної суміші з устя джерела викиду.

Значення коефіцієнтів m і n   визначаються залежно від таких параметрів: