Організація допоміжного господарства. Наукова організація праці на підприємстві. Технічне нормування праці на підприємстві (Глави 12-14 навчального посібника "Організація, планування та управління на приладобудівних підприємствах), страница 9

          Основними шляхами удосконалення ремонтного господарства є:

          централізація ремонтного господарства виробничого об’єднання;

          підвищення рівня організації виробництва і праці на основі вдосконалення технології ремонтного виробництва;

          розширення виробництва запасних частин для технологічного обладнання;

          поліпшення використання матеріальних ресурсів у процесі технічного обслуговування та при виконанні ремонтних робіт.

          Якість ремонтних робіт оцінюється за допомогою методів технічного контролю. Основні завдання такого контролю – забезпечення високої надійності обладнання в експлуатації та виключення можливості оплати робіт, виконаних незадовільно. До функції апарату входять періодичні перевірки обладнання, що ремонтується, на технологічну точність у ході збирання, участь у складенні кошторисів дефектів, а також контроль якості виробів, виготовлюваних ремонтною службою. У промисловості поширена система самоконтролю якості ремонтних робіт.

          Відповідно до положення цієї системи на відремонтоване обладнання ремонтники видають експлуатаційникам гарантійні паспорти. Цим документом гарантується нормальна робота обладнання протягом міжремонтного періоду.

12.3. Організація енергетичного господарства

          За сучасних умов інтенсифікації суспільного виробництва важливого значення набуває правильне витрачання та всебічна економія енергетичних ресурсів. На промислових підприємствах /в об’єднаннях/ цими питаннями займається спеціальні енергетичні служби.

          До складу енергетичного господарства великого промислового підприємства входять ряд енергетичних цехів : електростанція або електросиловий цех, у їх складі – знижуючи підстанції, електродвигуни; тепловий цех, що включає котельню, теплові мережі заводу, системи водопостачання, установки по перекачуванню мазуту; газовий цех, який складається з газогенераторної мережі, кисле нової та ацетиленової станції, холодильної установки, промислової вентиляції;  слабкострумний цех, який включає АТС, комутаторні установки, передавальні та приймальні установки, зарядні станції, акумуляторне господарство; електроремонтний цех, який виконує ремонт енергетичного обладнання та електродвигунів.

          Основні завдання енергетичного господарства – забезпечення без перебійного постачання підприємства всіма видами енергії; ефективне використання і економне витрачання у процесі виробництва палива та енергії; зростання енергоозброєності; раціональна експлуатація енергетичного обладнання, його ремонт і обслуговування.

          Керівництво енергетичним господарством на великому підприємстві /в об’єднанні/ здійснює управління головного енергетика /УГЕ/,  на середньому підприємстві – відділ головного енергетика /ВГЕ/, на малому – енерго-механічний відділ на чолі з головним механіком. До складу УГЕ чи ВГЕ входять інспекція інженерних мереж і споруд, відділ або бюро аналізу та планування ремонтів, відділ або бюро нормування, електрична та теплова лабораторії.

          Штати відділу  головного енергетика визначаються залежно від встановленої потужності обладнання, споживання тепло енергії,  стислого повітря та води.

          Енергопостачання підприємства має специфічні особливоті, що полягають у одночасності виробництва та споживання енергії.

          Виробництво електроенергії на кожний даний момент повинне регулюватися обсягом споживання. Недосить повне її використання  призводить до недокористання потужності. При підвищеному проти графіка споживанні виникають “пикові” навантаження.

          На сьогоднішній день енергопостачання більшості промислових підприємств побудоване на системі централізованого забезпечення. Електроенергію, пару та гарячу воду підприємство отримує від районних енергосистем та теплоцентралей, природний газ – від мережі дальнього газопостачання.