Організація допоміжного господарства. Наукова організація праці на підприємстві. Технічне нормування праці на підприємстві (Глави 12-14 навчального посібника "Організація, планування та управління на приладобудівних підприємствах), страница 18

          Таким ознакам задовольняють передусім комплексні бригади, з повною або частковою взаємозамінністю, наскрізні, збільшені, зайняті виконанням технологічно завершеного циклу робіт по виготовленню всього виробу або його частини, з плануванням роботи за єдиним нарядом та оплатою праці за кінцевий результат з урахуванням індивідуального трудового внеску кожного робітника при широкій участі колективу бригади або її ради у розв’язанні виробничих питань. Для сучасних бригад характерна також  наявність госпрозрахункових відносин, підряду та оренди. Бригади, які відповідають даним ознакам, називають бригадами нового типу.

          Ефективність колективної праці значною мірою залежить від правильного розрахунку чисельної бригади, її професійно-кваліфікаційного складу. Чисельність бригад та їх кількість на кожній дільниці залежать від конкретних умов організації виробництва та його технології. Основою визначення чисельності, професійного та кваліфікаційного складу кожної бригади є трудомісткість робіт, які підлягають виконанню за  зміну, добу, місяць з урахуванням складності та кількості обладнання, рівня механізації та інших умов.

          Планування роботи бригади має проводитися за єдиним нарядом на випуск кінцевої продукції, закріпленої за бригадою. Кожній бригаді визначають місячні, квартальні річні плани. Необхідно, щоб планові показники для бригад були пов’язані з показниками, що встановлені для дільниць і цехів. Виробничі завдання бригадам формують на основі технічно обґрунтованих норм праці, наявних виробничих потужностей з урахуванням за планових заходів щодо зростання продуктивної праці.

          Бригадам рекомендується встановлювати такі показники місячного плану:

          обсяг випуску продукції в номенклатурі /у виробах, бригадо-комплектах, машино-комплектах і т.д./ у задані строки;

          обсяг виробництва в узагальнених одиницях /у карбованцях, штуках , тонах, нормо-годинах і т.д./ ;

          якість продукції /сорність, частина здавання продукції з першого подання та ін./;

          зростання продуктивності праці або зниження нормованої трудомісткості у процентах;

          фонд заробітної плати у карбованцях.

          Для бригад нового типу характерний господарський розрахунок. Набувають поширення підрядні та орендні відношення.

          Стосовно бригад госпрозрахунок реалізується шляхом зіставлення фактичних результатів виробництва з плановими або нормативними значеннями витрат та випуск продукції /виконання робіт/.

          Організація бригадного госпрозрахунку базується на принципах, які передбачають оперативно-господарську самостійність бригади, закріплення за нею засобів виробництва, матеріальну зацікавленість та матеріальну відповідальність працівників за результати праці, контроль карбованцем за господарською діяльністю.

          Для практичної госпрозрахункової діяльності бригади необхідно:

          закріпити за бригадою засоби виробництва та номенклатуру виготовлюваних виробів /вузлів, робіт/;

          встановити поряд з плановим завданням на випуск продукції певної кількості та якості норми витрат сировини, матеріалів, інструменту, енергії, заробітну плату за кожну одиницю виготовлюваної продукції;

          організувати систему обліку фактичних витрат матеріальних, енергетичних, трудових ресурсів на випуск продукції;

          встановити розміри та порядок стимулювання за дотриманням норм витрачення ресурсів та за їх економію, а також санкції за порушення норм.

          У госпрозрахунковій бригаді повинна неухильно виконуватися вимога матеріального стимулювання за виконання всіх показників планування, а також за економію ресурсів.

          Подальшим розвитком госпрозрахункових відносин служить бригадний підряд у вигляді угоди між бригадою і вищестоящою адміністрацією дільниці, цеху. В угоді встановлюються обов’язки, права та відповідальність сторін у здійсненні виробничої діяльності.